П’ятниця, 29 Березня, 2024

Туристичні оглядини Полтавщини

Полтавщина – унікальна своєю широкою душею, талановитими пращурами, унікальною історією, захопливою та напруженою біографією. Мистецтво, історія; минуле і сучасне; вічне і тлінне переплелися вічними нитками багатогранності. То потужні вузли, скріплені тисячоліттями, які ми сьогодні хочемо відкрити для себе, ніби вперше. Ми маримо поїхати за кордон, аби збагатитися духовно, відчути на собі плин історії, освятитися цікавим та фантастичним, проте почасти забуваємо про унікальність, неперевершеність та неповторність своєї країни загалом та свого батьківського гнізда зокрема, пише poltava-future.com.ua.

Тож сьогодні пропонуємо помандрувати разом чарівною, відомою і невідомою Полтавщиною.

Що унікального в Полтавськім краї?

Туристичні оглядини Полтави передусім дегустують усім охочим полтавську галушку як духовний оберег, символ достатку та гармонії. Затишне місце по-справжньому показує велич хліба як одного з найголовніших атрибутів України. Вабить те, що полтавці та всі охочі туристи можуть вдовольнити духовну спрагу та, прогулюючись, завітати до символічної альтанки та музею-садиби Івана Котляревського.

Відвідаємо хату, де створили мову?

Тож завітаємо у родинне гніздо зачинателя української літературної мови Івана Петровича Котляревського. Відвідаємо те славне, пам’ятне, духовно просякнуте місце розуму, науковості, інтелігентності, креативності, філософічності. Не можна пройти повз, позаяк і в третьому тисячолітті вся Полтава просякнута незбагненною величчю, славою та гордістю за своїх пращурів. На перший погляд, простенька хата, одначе плесо величі та неосяжного таланту і до цих пір незбагненні навіть для сучасників. Недаремно сам Кобзар усотував духовний ореол зі стін Полтавського краю. А от Т. Шевченко вже точно знав велич таланту та унікальності своїх земляків, своїх пам’яток, своєї історії та духовності.

Альтанку не минайте – щастя прийде

Кажуть, що Іванова гора – священна, бо ж ряст топтав сам І. Котляревський та найшанованіша українська інтелігенція (а то невипадково). То радше на якомусь підсвідомому рівні ми йдемо подивитися не лише на ландшафт замріяного міста, але й насолодитися духовним змістом краси. Недаремно прекрасні весільні карети приїжджають до цієї пам’ятки, аби освятити себе на щастя, успіх, долю, натхнення (а тут, зовсім поряд, видніється храм духовності – Свято-Успенський кафедральний собор). Можемо уявити, що зовсім поряд знаходяться три найвеличніші маєстати (галушка як символ добробуту, підкова як символ щастя, собор як символ чистоти, віри, гармонії). 

Де й досі нам показують “ту” битву?

Однією з головних пам’яток міста є музей-заповідник “Поле Полтавської битви”, де можна “наглядно” побачити реконструкцію подій, оглянути історичні реліквії, збагатитися історією, ковтнути дух хоч і переможеної, проте полум’яної відваги. То унікальне місце, позаяк висвітлено ретроспекцію доленосних подій, що, можливо, змінило хід світової історії. Тож принагідно збагатимося історичним полотном, побачимо на власні очі те, що відбувалося насправді!

Містичне місце, що зовуть Диканька

Так, М. Гоголь прославив смт. Диканьку мало не на весь світ, продемонструвавши в своїх творах реально-містичну картину українського життя: комічне і трагічне, містичне і реальне, славне і ганебне, вічне і тлінне. То, певно, вона, та Диканька, якась дика (назва походить від прізвища першого жителя – Диканя) і разом з тим духовно багата. Там всякчасно зустрічають своїх туристів Вакула та Оксана, показуючи всю силу та незбагненну велич кохання, і звісно, гостинность, якою українці славляться здавна.

Там Кочубей дуби садив бузкові…

За легендою, князь Кочубей насадив багато бузку для доньки (бо вона хворіла), і поки бузок цвів дівчина одужувала, а разом із зів’ялими кетягами навіки зав’яла сама красуня. Проте бузковий гай і до сьогодні тишить душі як мешканців, так і туристів Полтавського краю. 

Кочубеївські вічно-могутні дуби стоять на сторожі та охороняють славне місце, перешіптуючись історичними термінами про минуле та зачаровано чекають на не менш барвисте прийдешнє.

То невипадкого М. Гоголь, насичуючись життєдайним природним джерелом, національним колоритом, ментальною індивідуальність, зумів показати нетиповість та одвічний шарм українського життя.

Пильнує Гоголь вічні володіння

Прикметно, що у Диканьці є монумент славного М. Гоголя, який своїм вічним словом прославив не лише всю Україну, проте й не велике, проте багате на історію, містечко. Тож свого майстра гідно пошанували, звівши пам’ятний монумент. 

Ми підсвідомо стали гончарами

Гончарство – то українське ремесло, яке вирізняє нас з-поміж інших народів, то беззаперечна унікальність нашого народу. Різноманітні вироби: горщики, глечики, макітри тощо хваляться своєю довершеністю та унікальністю. Код ремесла проносився крізь віки, тож ми на підсвідомому рівні можемо вважати себе скульпторами, що створюють зразки чогось особливого та неповторного. Гончарський етнопарк неодмінно продегустує естетичну насолоду всім туристам, які залюблені в це мистецтво. 

Неокласична пам’ятка козацтва

Дух далекої і водночас рідної Гетьманщини витає повсюдно, зокрема на Полтавщині. Котельва, зосібна Свято-Троїцька церква, освячує нас, українців, духовною чеснотою віри, надії, любові, добра, гуманізму.  

Миргород в Полтавськім ореолі

Миргород – то не лише унікальне місто зі славною історією, то ще й оздоровчий центр (чи не єдиний в Україні!), що застосовує духовні та лікувальні терапії. Місто з багатою та цікавою історією минувшини і не менш цікавим сьогоденням, скликає до себе на гостину не лише українців з усіх куточків батьківщини, проте й іноземних туристів, що охоче одуховнюються Україною, Полтавщиною, Миргородом. 

То унікальність – лікувати душу

Миргородський курорт славиться авторитетністю, що здобував протягом років. То унікальна інфраструктура; по-європейськи витончено, по-українськи гостинно, тож відчутний ефект унікальності та душевної насолоди. Крім комфортності та вишуканості, можна тішити душу також культурною програмою, зокрема мистецькими та театральними дійствами. Феномен місця та духовна наповненість відіграє надважливу роль у сфері як відпочинку, так і духовного розвитку особистості.

Вкраїнська думка у грузинськім серці

Поціновувачі справжнього мистецтва, завітавши в Миргород, зможуть потішити себе величною літературою, заглибившись, наприклад, у творчі скарби Давида Гурамішвілі. Там знайдемо не лише рядки поезії, але й ментальні орієнтири автора, речі його повсякденного вжитку та таємницю думки. Наситимо спраглу душу історичною довідкою автора, його творчим багатством.

До Гоголя у гості завітаймо!

Завітавши до Миргорода, ми справді відчуємо дух доброго та щедрого господаря – М. Гоголя, який гостинно та тепло зустрічає всіх відвідувачів, демонструючи всі переваги своєї батьківщини.
М. Гоголь спостерігає за шумом та гаміром міста, втішаючи своє серце думкою про те, що його край направду славний, багатий на звитяги та незламний (як він описував в історичній повісті “Тарас Бульба”). Вічно молодий земляк ступенем свого таланту і досі магічно бентежить наші серця.

В Полтаві пригощають галушками, а Миргород – варениками славний

Неподалік монумента М. Гоголю ми натрапимо на чудодійну скульптуру “Козак Пацюк з варениками”, що символізує щастя, добробут, достаток. Велика таця зі смачнющою стравою скликає до частування всіх охочих. До речі, пригадаймо, як возвеличено та апетитно М. Гоголь у своїх творах виписував вареник!

До каменя любові завітайте

Чарівне почуття кохання оспівано мало не у всіх піснях та письменах; чудодійною знахідною в Миргороді є камінь любові, який, за переказами, освятив сам Ісус (усього наявний в 5 містах України, один з яких є і в Миргороді). Відвідавши його, постають перед туристами Вакула та Оксана, передавши авторитетні заповіді вічного та справжнього кохання.

Славне ярмаркування: робота чи відпочинок

Універсальність Сорочинського ярмарку передусім в тому, що певні вироби можна придбати лишень там. Власне, на такій феєрії можна продегустувати багатогранну українську символіку, придбати власне українську частинку власної історії. Можна відвідати різнопланові майстер-класи від справжніх знавців своєї справи, відчути багатовіковий дух історії у сьогоденні. Саме тут рясніє українська спадщина, яка передавалась від покоління до покоління. Відрадно, що всі охочі можуть долучитися до таїни багатовікової історії та мистецьких обладунків.

Бароковий стиль у Сорочинському краї

Спасо-Преображенська церква – то архітектурна та культурна пам’ятка України. Відрадно, що ініціатором був сам Данило Апостол, залучивши до духовної справи ще чимало козаків, тож віяння історії і досі огортає в вуаль загадковості та величі. Данило Апостол як центрова постать створення церкви взяв участь також у її освяченні. Власне, важливо, що саме у цьому храмі похований гетьман та його родина. 

Хрестини Гоголя: де відбувавсь обряд?

В осередку козацтва, звитяги, мужності, духовного багатства був охрещений М. Гоголь (у стінах Спасо-Преображенської церкви). Унікальність та пишність споруди зачаровує: стиль українського бароко виграє всіма барвами піднесеності декоративного оздоблення.

Неподалік храму встановлено пам’ятник Данилу Апостолу. Де також увіковічнилася атрибутика українського козацтва: переплетено вічними нитками фізичну та духовну зброю супроти ворогів.

Наш шлях духовний починався з нього…

Час згадати славну Чорнухинщину, яка зростила всесвітньо відомого філософа, письменника, просвітителя Г. Сковороду, що ступенем своєї філософічності “відкрив очі” на світ, людину (зовні і зсередини). Тож цей, духовністю омитий край, навіки увінчаний особливим спадком філософського духу, мудрої думки, неосяжної глибини розуму. Той факт, коли духовне стократ важливіше за матеріальне (коли важливо, що коїться всередині, а не зовні, коли гармонію шукаєш не в комусь, а насамперед в собі, коли бачиш світ, людей, природу крізь безмежний телескоп правдивості, тоді, справді, починаєш перечитувати філософські трактати філософа-Сковороди).

Що то за хата, що зростила вічність?

Звичайна сільська хата в контексті XVIII ст., що складалася з комори, клуні, криниці із журавлем, зростила величний монумент вічно-мудрого слова. Земляки всіляко шанують Г. Сковороду, зокрема Чорнухинський літературно-меморіальний музей налічує більше двох тисяч експонатів, до того ж чимало раритетних речей із життя та творчості філософа. Завітавши до колиски славного філософа, по-іншому приходить розуміння істинних речей; заглянувши у рукописні архіви – по-новому відкриваєш для себе неосяжну глибину змісту титана мудрості. 

Направду Полтавська земля – унікальна: від Г. Сковороди до І. Котляревського, від М. Гоголя до братів Тютюнників і цей ряд можна невпинно продовжувати. Це неосяжний відбиток нашої гордості, звитяги та слави. Це передусім наша нематеріальна (духовна) спадщина, що створила матеріальну (музеї, монументи, всілякі особисті речі митців). Це той вічний, невмирущо-багатий скарб, який не розвіюється при найстрашній бурі, найбільшому та найзбитковішому градові. То наша Полтавська слава, то наш, Богом даний та духовно цілющий край, з якого не лише ми черпаємо силу та натхнення, але й туристичні гості.

Полтавщина: там є що подивитись?

Певно, є! Сама історію невпинно та невтоленно переповідає свої таємниці, потроху розв’язує вузли, що, здавалося, навіки заковані ланцюгами. Познайомившись передусім з історією свого краю, відкривши спершу його таємниці – зростаєш духовно та вже стаєш підготовленим до сприймання іншої історії, культури, ментальності, середовища. Бо все починається з Батьківщини, бо все починається з малої батьківщини! “Не бійтесь заглядати у словник” (М. Рильський), не бійтесь завітати в Україну, завітайте до Полтавщини – знайдите чимало цікавих, загадкових, маловідомих та ексклюзивних фактів!

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.