Ім’я Костянтина Олександровича Сазонова відоме передусім в академічному середовищі, проте саме він стояв біля початків технологій, без яких неможливо уявити сучасне 3D-проєктування. Уродженець Полтави та професор Київського національного університету будівництва та архітектури, Сазонов наприкінці 1970-х років створив першу у світі систему комп’ютерного графічного просторового проєктування, яка дозволяла формувати тривимірні об’єкти безпосередньо на перспективному зображенні. Його роботи — рідкісний приклад того, як інженерна думка випереджає доступні технології й закладає основу для майбутніх цифрових інструментів. Далі на poltava-future.
Ранні роки та освіта
Костянтин Олександрович Сазонов народився 28 грудня 1948 року в Полтаві — місті з сильною інженерною та архітектурною традицією. Це середовище значною мірою визначило ранній інтерес полтавця до точних наук, геометрії та просторового мислення, що стало фундаментом його майбутньої наукової роботи.
У 1975 році Сазонов закінчив архітектурний факультет Полтавського інженерно-будівельного інституту — нині Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» — та залишився викладати на кафедрі нарисної геометрії та креслення. Проте шлях у науку в нього почався значно раніше: уже з першого курсу він активно займався дослідженнями під керівництвом доцента кафедри А. П. Держака, якого протягом життя з вдячністю згадував як наставника.
Ще бувши студентом, Сазонов продемонстрував нестандартне інженерне мислення. У 1974 році на науковій конференції в Києві він представив розроблений ним електромеханічний прилад, здатний будувати перспективне зображення віртуального об’єкта. Пристрій із телескопічною «рукою» фактично моделював форму в просторі під час обведення її ортогональних проєкцій. Для того часу це було надзвичайно складне рішення: прилад складався з понад сотні деталей, шести електродвигунів і складної електричної схеми. По суті, це була рання спроба перейти від пласких креслень до просторового моделювання — задовго до появи доступних цифрових технологій.
За час навчання Сазонов отримав п’ять авторських свідоцтв на винаходи, що було рідкісним досягненням для студента і свідчило про високий рівень його інженерної підготовки. Поєднання викладацької практики та інтенсивної наукової роботи дозволило йому глибше усвідомити обмеження традиційної графіки й сформувати власне бачення майбутнього проєктування.
Саме в цей період склалася ключова наукова установка дослідника: пошук нових методів представлення простору, які могли б замінити класичні ортогональні проєкції більш наочними та технологічними інструментами. Ці ідеї стануть основою його подальших розробок і значною мірою передбачать появу сучасних систем комп’ютерного 3D-моделювання.
Шлях у науку та цифрове проєктування
У 1976 році Костянтин Олександрович Сазонов вступив до аспірантури Київського інженерно-будівельного інституту, де вперше отримав доступ до обчислювальної техніки та ознайомився з ранніми технологіями автоматизованого проєктування. Це знайомство стало поворотним моментом: ЕОМ відкривали нові можливості, але самі підходи до моделювання залишалися практично незмінними — як і раніше, вони базувалися на ортогональних проєкціях.
Навіть поява графічних дисплеїв не змінювала суті процесу: перспективні зображення використовувалися лише як допоміжний інструмент для візуальної перевірки вже створених моделей. Сазонов побачив у цьому принципову обмеженість і поставив перед собою амбітнішу мету: перетворити перспективу з засобу аналізу на інструмент створення, тобто зробити її основою графічного синтезу тривимірних об’єктів. Саме ця ідея визначила подальший напрямок його наукової діяльності.
Результатом цих пошуків стала розробка принципово нової технології — комп’ютерного графічного просторового проєктування. Наприкінці 1970-х років Сазонов створив геометричні моделі, математичний апарат і програмне забезпечення, які лягли в основу першої у світі системи такого типу — InteAr. Вона дозволяла безпосередньо на екрані, за допомогою курсора, формувати поверхні об’єктів у перспективному зображенні та одразу розміщувати їх у просторі. По суті, це був ранній прообраз інтерактивного 3D-моделювання.
Система InteAr випередила аналогічні закордонні розробки більш ніж на десять років і у 1980-х роках використовувалася більш ніж у сотні архітектурно-проєктних організацій. На основі цієї технології у 1979 році Сазонов захистив кандидатську дисертацію, присвячену автоматизації проєктування архітектурних об’єктів із використанням перспективних зображень. Ця робота не лише закріпила його науковий статус, але й фактично заклала фундамент нового підходу до цифрового проєктування.
Наукова школа та інженерні розробки
Розвиток ідей комп’ютерного просторового проєктування дозволив Костянтину Олександровичу Сазонову вийти на новий рівень наукових узагальнень. У 1988 році в Московському інженерно-будівельному інституті він захистив докторську дисертацію «Діалогове графічне просторове проєктування». Ця робота стала знаковою: фактично це була перша докторська дисертація з автоматизації проєктування в архітектурі та будівництві на території колишнього СРСР. Сформульовані в ній принципи лягли в основу технологій, які нині використовуються в різних CAD-системах по всьому світу.
Під керівництвом Сазонова було створено кілька прикладних систем, кожна з яких демонструвала можливості його підходу в різних сферах — від архітектури до космічної техніки та промислового дизайну.
Ключовою розробкою залишалася система InteAr, над якою вчений працював із 1977 по 1997 рік. Вона дозволяла створювати та розміщувати тривимірні об’єкти безпосередньо в перспективному зображенні за допомогою екранного курсора — принцип, який став стандартом для сучасного 3D-моделювання. InteAr більш ніж на десять років випередила закордонні аналоги та широко застосовувалася в архітектурно-проєктних організаціях.
У 1986–1990 роках Сазонов розвивав систему Int-tras, призначену для проєктування комунікацій у складних технічних об’єктах, зокрема в кріогенних системах супутників. Її особливість полягала в можливості прокладати траси безпосередньо в тривимірній моделі, уникаючи перетинів і оптимізуючи компонування — підхід, критично важливий для аерокосмічної галузі.
У 1990-ті роки увага Сазонова змістилася до промислового застосування технологій. Система Karer (1993–1995) була орієнтована на моделювання геологічних структур і проєктування розробки залізорудних кар’єрів. Вона дозволяла на основі даних розвідувального буріння будувати тривимірні моделі родовищ і проводити розрахунки розробки з високою точністю — від короткострокових до довгострокових сценаріїв.
Пізніше, з 1998 по 2007 рік, була створена система Woody, призначена для проєктування корпусних меблів. Вона поєднувала тривимірне моделювання, автоматичну підготовку креслень і специфікацій, а також зручний інтерфейс для користувача. Використання системи значно пришвидшувало процес проєктування та підвищувало якість роботи із замовниками. У різні роки користувачами розробок Сазонова ставали тисячі компаній.
Пізніше вчений зосередився на новому напрямі — віртуальних симуляторах реальності. Починаючи з 2014 року, він розробляє теоретичні основи та конструкції симуляторів нового покоління, орієнтованих на різні сфери діяльності, а також патентує відповідні пристрої. Цей етап демонструє, що навіть через десятиліття його інтерес до просторових технологій і цифрового моделювання залишається актуальним і спрямованим у майбутнє.
Академічна кар’єра та педагогічна діяльність
З 1978 року Костянтин Олександрович Сазонов послідовно пройшов шлях від асистента до професора на кафедрі нарисної геометрії та комп’ютерної графіки Київського інженерно-будівельного інституту. Цей період дозволив йому не лише розвивати власні наукові ідеї, а й передавати досвід новим поколінням інженерів та архітекторів.
У 2003 році Сазонов створив і очолив кафедру дизайну інтер’єру та меблів у Київському національному університеті технологій і дизайну, відкривши в Україні унікальну спеціальність «Комп’ютерний дизайн інтер’єру та меблів». Професор особисто проводив заняття за власними системами комп’ютерного графічного просторового проєктування, забезпечуючи студентам доступ до практичних навичок роботи з інноваційними цифровими інструментами.
Наукова та академічна активність Сазонова також заслуговує окремої уваги. У 2002 році він був обраний дійсним членом Академії будівництва України у відділенні «Інноваційна діяльність, інформатика у будівельному комплексі». За роки роботи він підготував 12 кандидатів та одного доктора технічних наук, опублікував понад 120 наукових праць, включаючи підручник та дві монографії, і активно брав участь у редколегіях чотирьох наукових журналів.
Крім того, Сазонов є членом кількох державних екзаменаційних комісій та спеціалізованих наукових рад із захисту докторських дисертацій, активно бере участь у міжнародних конференціях і керує секціями з комп’ютерної графіки та геометричного моделювання. Серед його проєктів — співголовування щорічної Кримської міжнародної науково-практичної конференції «Геометричне та комп’ютерне моделювання, енергоощадження, екологія, дизайн», що дозволяє підтримувати тісний зв’язок між наукою, освітою та практикою.
Джерела:
- https://web.archive.org/web/20130429130843/http://info-build.com.ua/catalog/enterprises/detail.php?ID=69
- https://poleznayamodel.ru/patent/77/776943.html
- https://who-is-who.ua/main/bookmaket/bild2008/3/140.html
- https://www.webcitation.org/6Hm1dVacL?url=http://artns.us/Artist-Information-long-biography.html
- https://www.linkedin.com/in/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD-%D1%81%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2-170926138/