Архітектура житлових будинків Полтави XIX століття сформувала той вигляд міста, який значною мірою впізнаваний і тепер: суворі фасади класицизму, урочистий ампір, затишні одноповерхові будинки та ошатні купецькі особняки. У цей період Полтава активно розвивалася, а її забудова відображала соціальну структуру суспільства, смаки містян та економічні можливості різних верств населення. Від дворянських садиб до міщанських «катеринок» і перших прибуткових будинків — кожен тип житла ставав частиною єдиного архітектурного простору, створюючи гармонійний і характерний міський пейзаж. Далі на poltava-future.
Якою була Полтава до XIX століття?
До початку XIX століття Полтава була невеликим провінційним містом із переважно дерев’яною забудовою та слабо розвиненою інфраструктурою. За описами сучасників кінця XVIII століття, у місті налічувалося близько тисячі будинків, майже всі вони були одноповерхові, дерев’яні та вибілені зовні. Кам’яних будівель було вкрай мало — лише декілька, і вони вважалися рідкістю та ознакою достатку.
Місто не вирізнялося ані архітектурною виразністю, ані продуманим плануванням. Вулиці залишалися нерегулярними, забудова — хаотичною, а самі будівлі — простими й позбавленими декоративних елементів. Полтава сприймалася скоріше як малопомітний повітовий центр, ніж як значуще адміністративне чи культурне місто. Навіть попри історичну славу, пов’язану з Полтавською битвою, зовнішній вигляд міста не відповідав його значенню в історії.
Мандрівники та державні діячі того часу відзначали скромність і невибагливість міського середовища: відсутність видатних архітектурних споруд, слабкий розвиток торгівлі та загальне відчуття занедбаності. По суті, Полтава залишалася типовим українським містом із сільськими рисами, де архітектура підпорядковувалася практичним потребам, а не естетиці.
Єдиною помітною прикрасою міста вважався перший пам’ятник Полтавській перемозі, споруджений у 1778 році полтавським міщанином Павлом Яковичем Руденко. Це був простий кам’яний стовп із пірамідальною верхівкою, пофарбований у зелений колір, із мідною дошкою, на якій зображено Полтавський бій, і написом на честь звільнення батька зі шведського полону. Пам’ятник розташовувався поблизу Воскресенської церкви та був зруйнований на початку XIX століття. Саме з такого стану — скромного, майже сільського — Полтава вступила у XIX століття, коли їй належало пережити масштабні містобудівні зміни та набути зовсім нового архітектурного вигляду.
Полтава — центр Полтавської губернії
Початок XIX століття став переломним моментом в історії Полтави. У 1802 році місто стало центром Полтавської губернії. У 1803–1805 роках був розроблений та затверджений генеральний план забудови в дусі класицизму, який передбачав регулярне планування вулиць, чітку геометрію кварталів та створення архітектурних ансамблів, підпорядкованих принципам гармонії та симетрії. Головним втіленням цих ідей стала Кругла площа — унікальний містобудівний ансамбль, що вважається однією з архітектурних візитівок міста.
Саме в цей період сформувався новий вигляд Полтави: з’явилися адміністративні будівлі, навчальні заклади, дворянські будинки та садиби, витримані у суворому класичному стилі. Архітектура стала більш виразною та продуманою, а місто поступово набуло рис губернського центру з розвиненою інфраструктурою та представницькою забудовою. Регулярність вулиць та єдина архітектурна мова створили цілісне міське середовище, різко відмінне від хаотичної забудови попереднього періоду.
Протягом XIX століття Полтава зміцнила свій статус культурного та освітнього центру. Тут розвивалося театральне життя, відкривалися навчальні заклади, формувалося інтелектуальне середовище. Усе це знаходило відображення й в архітектурі: будівлі ставали не лише функціональними, а й репрезентативними, підкреслюючи значення міста в суспільному та культурному житті регіону.
До кінця XIX — початку XX століття розвиток активізувався завдяки будівництву залізниці. Почався промисловий зріст, активно розвивалася торгівля, збільшувалося населення. Ці зміни призвели до розширення міської території та появи нових типів житлової забудови — більш щільної, різноманітної та орієнтованої на різні соціальні групи. Іншими словами, саме статус губернського центру став ключовим чинником, який перетворив Полтаву з провінційного містечка на сформований архітектурний і культурний центр.
Архітектурні стилі, що вплинули на житлову забудову Полтави
Архітектура житлових будинків Полтави XIX століття не виникла ізольовано — вона стала результатом тривалого розвитку міського середовища та впливу різних художніх стилів, що сформувалися ще в попередні епохи. Ці напрямки визначали не лише зовнішній вигляд громадських будівель, а й поступово проникали у повсякденну житлову забудову.
Одним із ранніх етапів, що вплинули на архітектурну традицію міста, стало українське бароко XVII–XVIII століть. Хоча цей стиль значною мірою проявився в культових спорудах, таких як Хрестовоздвиженський монастир, його декоративність, пластичність форм і увага до деталей заклали основу для подальшого розвитку архітектурного смаку. Навіть у пізніших житлових спорудах можна простежити прагнення до виразності фасадів і декоративного оформлення.
Визначальну роль у формуванні вигляду житлових будинків відіграв класицизм, який утвердився на початку XIX століття після отримання Полтавою статусу губернського центру. Регулярне планування міста, симетрія вулиць та суворість архітектурних форм знайшли відображення й у приватній забудові. Будинки ставали більш пропорційними, фасади — стриманими та впорядкованими. Використовувалися характерні елементи: колони, пілястри, фронтони, чіткий поділ на поверхи. Навіть скромні житлові будинки будувалися з орієнтацією на ці принципи, хоч і в спрощеному вигляді.
У другій половині XIX — на початку XX століття архітектурна картина міста ускладнилася. На зміну суворому класицизму прийшли еклектика та модерн, що дозволяли вільно поєднувати різні стилістичні елементи. Це особливо помітно у міських особняках і прибуткових будинках: фасади ставали більш декоративними, активно використовувалася цегляна кладка, з’являлися складні орнаменти, еркери та асиметричні композиції. Архітектура дедалі частіше відображала індивідуальність власника та його соціальний статус.
Житлові будинки Полтави XIX століття ввібрали в себе риси різних епох — від стриманої класики до декоративного різноманіття модерну. Саме це поєднання зробило міську забудову різноманітною та виразною, а також сформувало той архітектурний вигляд, який значною мірою зберігається й у XXI столітті.
Архітектурні особливості житлової забудови Полтави XIX століття
Житлова забудова Полтави XIX століття являла собою поєднання суворої класичної впорядкованості та місцевої художньої виразності. Навіть у межах одного кварталу сусідили одноповерхові дерев’яні будинки з простими симетричними фасадами та двоповерхові цегляні особняки з декоративними елементами. Така різноплановість відображала соціальну структуру міста: дворяни, купці та міщани створювали забудову відповідно до своїх фінансових можливостей і смаків.
Для житлових будинків характерна проста геометрія з продуманим плануванням. Фасади найчастіше були прямокутними, з рівною симетрією вікон і дверей. У багатих особняках зустрічалися колони, пілястри, фронтони та декоративна ліпнина, запозичені з класицизму та ампіру, тоді як міщанські будинки зберігали більш скромний і функціональний вигляд, іноді з дерев’яним оздобленням і дрібною різьбою на карнизах та віконницях.
Особливу увагу приділяли дворовій частині будинку. Двори часто були просторими, оточеними господарськими будівлями, і поєднували житлову частину з вулицею арками або прохідними воротами. На фасадах будинків траплялися балкони, еркери та невеликі декоративні елементи, що відображали індивідуальність власника та популярні архітектурні тенденції кінця XIX – початку XX століття.
Будівельні матеріали були різноманітні. Одноповерхові будинки переважно зводилися з дерева, з вибіленими фасадами та елементами різьби. Цегла використовувалася у більш солідних особняках та прибуткових будинках, де декоративні елементи фасадів могли бути виконані як ліпними, так і з облицювальної цегли з орнаментами. У пізніший період для оздоблення застосовували елементи еклектики та модерну: асиметричні композиції, контрастні кольори стін та деталей, різьблені або ковані декоративні елементи.
Іншими словами, житлова забудова Полтави XIX століття являла собою гармонійне поєднання функціональності та декоративності. Вона відображала соціальні відмінності, демонструвала прагнення до естетики та формувала унікальний міський пейзаж, який зберігав зв’язок із традиціями української архітектури, одночасно приймаючи нові європейські стилістичні впливи.
Прибуткові будинки в Полтаві: архітектура та соціальна роль
Багато мешканців Полтави й століття тому не мали коштів на придбання власного житла. Крім того, місто часто відвідували приїжджі, які були змушені орендувати квартири. У зв’язку з цим почали зводити прибуткові будинки — багатоквартирні житлові споруди, призначені для здачі квартир в оренду. Як правило, чим більшою була площа будинку, тим дешевше коштувала оренда. Перші подібні будівлі в Полтаві з’явилися ще у XVIII столітті. Їх зводили заможні містяни, які отримували стабільний дохід від здачі квартир.
Орендувати житло могли представники найрізноманітніших соціальних груп — від купців і поміщиків до студентів. Орендоване житло мало й додаткові переваги: орендарю не потрібно було сплачувати податки на нерухомість та стежити за станом квартири — цю відповідальність повністю ніс власник. Багато найстаріших прибуткових будинків Полтави збереглися.
Архітектурно прибуткові будинки відзначалися складнішим плануванням і виразними фасадами. Вони найчастіше були дво- або триповерховими, а в окремих випадках досягали чотирьох поверхів. Фасади прикрашалися елементами еклектики та модерну: декоративні карнизи, ліпнина, балкони з різьбленими або кованими поручнями, аркові вікна та еркери. Така декоративність підкреслювала соціальний статус власника та створювала привабливий для орендарів вигляд, формуючи естетично виразний міський образ.
Одним із ранніх прикладів є будинок Перцовича, зведений у 1890 році присяжним повіреним на Кузнецькій вулиці (нині — вулиця Юліана Матвійчука, 40). Асиметрична споруда поєднує три- і чотириповерхові частини, а апартаменти були розраховані на заможних квартирантів. У плануванні виділялися господарські та парадні приміщення: житлові та службові кімнати мали виходи у внутрішні коридори, а кімнати парадної частини з’єднувалися між собою. Апартаменти верхніх поверхів мали балкони з кованими огорожами. В оформленні фасаду використано елементи готики, хоча за загальним стилем будинок належить до раннього романтичного модерну. З цим будинком пов’язана одна з містичних легенд Полтави про чорнокнижника.
Іншим значущим прикладом є будинок купця Якова Сатановського, зведений архітектором Вітольдом Львовичем Весселі на вулиці Харчовій (нині — вулиця Юліана Матвійчука, 6а) поблизу Березового скверу. Ця триповерхова будівля мала по три квартири на кожному поверсі з поділом на парадні та господарські приміщення. У будинку була одна парадна сходова клітка і дві службові («чорні»), одна з яких вела до найбільшої квартири. Зовнішній декор виконано з використанням класичних елементів і деталей, що підкреслювало його статус та зв’язок з архітектурними традиціями Полтави кінця XIX — початку XX століття.
Прибуткові будинки стали важливою частиною міської забудови, поєднуючи функціональність та декоративність. Вони забезпечували різноманітність житла, відображали соціальні та економічні зміни та формували виразний вигляд центральних вулиць, гармонійно доповнюючи дворянські садиби та міщанські будинки.
Джерела:
- https://poltava.to/news/76038/
- http://histpol.pl.ua/ru/pamyatniki-istorii-i-arkhitektury/obrazovanie?id=3577
- https://zmist.pl.ua/publications/poltava-vtrachaye-svij-istorychnyj-czentr-shho-z-czym-robyty
- http://poltavahistory.inf.ua/history7_2r.html
- https://haydamak.livejournal.com/1174917.html
- https://www.kupibilet.ru/gid/ukraina/poltava/istoriia
- https://gazeta.ua/articles/regions/_cornij-mag-skarb-pid-domom-i-nevidimka-scho-prihovuyut-drevni-budivli-duhovnoyi-stolici-ukrayini/1138560
- https://blog.poltava.to/starostin/7245/
- http://poltava-arenda.com.ua/ru/article/dohodnye-doma-poltavy/
- http://pkm.poltava.ua/ua/8-podii/2173-pributkovij-budinok-satanovskogo-pam-yatka-arkhitekturi-poltavi.html