Коли Полтава у 1802 році стала центром губернії, у місті почали з’являтися перші справжні готелі — не просто постоялі двори, а солідні заклади для мандрівників, чиновників та купців. Архітектура полтавських готелів XIX століття відобразила весь шлях міста від провінційного повітового центру до європейського губернського вигляду: суворий класицизм і ампір першої половини століття поступово поступилися місцем пишній еклектиці з елементами модерну. Полтава почала перетворюватися на комфортне та представницьке місто, де архітектура готелів служила не лише зручності, а й статусу губернської столиці. Далі на poltava-future.
Полтава губернська: як місто здобуло перші готелі
Після отримання статусу губернського центру Полтава пережила справжній будівельний бум. Регулярний план 1803–1805 років впровадив чітку сітку вулиць, симетричні квартали та єдиний архітектурний стиль класицизму. Готелі стали необхідністю: через місто проходили важливі тракти, чиновники приїжджали на ревізії, купці — на ярмарки, мандрівники — у справах або з цікавості. Проте до XIX століття у Полтаві переважали постоялі двори — прості дерев’яні будівлі з конюшнями та загальними залами.
Справжні готелі з’явилися у другій половині століття, коли місто розбагатіло на торгівлі та адміністративних функціях. Їх будували в центрі — на вулицях Олександрівській (Соборності), Кобеляцькій (Європейській), Кузнецькій (Юліана Матвійчука). Найчастіше це були прибуткові будинки: перший поверх здавали під магазини, ресторани та більярдні, верхні — під номери для постояльців. Така модель дозволяла власникам отримувати стабільний дохід, а гостям — комфорт у губернському стилі.
Архітектурні стилі готелів XIX століття
У першій половині XIX століття готелі Полтави слідували класицизму та ампіру: симетричні фасади, пілястри, фронтони, чіткі пропорції, горизонтальні членування. Будівлі були 2–3-поверховими, цегляними або потинькованими, з акцентом на горизонталь та стриманий декор.
До 1860–1870-х років стиль змінився на еклектику. В архітектурі готелів почало переважати поєднання елементів ренесансу, бароко, готики та класики. Фасади стали багатшими — ліпнина, балкони з кованими огорожами, аркові вікна, еркери, яскраві контрасти.
До кінця століття з’явилися риси модерну: плавні лінії, рослинний орнамент, асиметрія, великі вітрини. Матеріали — цегла, тинькування, ліпнина; перший поверх часто виділяли аркадою або великими вікнами під торгівлю. Готелі були солідними, але не грандіозними. Все ж це був губернський, а не столичний масштаб.
«Гранд Готель» — головна перлина полтавського гостинності
«Гранд Готель» — найпрестижніший готель Полтави другої половини XIX — початку XX століття. Він був побудований у 1860-х роках купцем 1-ї гільдії Абрамом Варшавським (пізніше перейшов до Іллі Гінзбурга). Розташовувався на розі вулиць Олександрівської (Соборності) та Кобеляцької (Європейської) — у самому серці міста.
Будівля — триповерхова, цегляна, в еклектиці з класичними елементами. Симетричний фасад з пілястрами, карнизами, балконами та ліпниною. На першому поверсі розташовувалися ресторан, кав’ярня, більярдна та магазини, на верхніх — номери різного рівня.
«Гранд Готель» вважався найфешенебельнішим: тут зупинялися важливі гості, що проїжджали через Полтаву трактом. Після революції та війни будівлю перебудували, і тепер це сучасна споруда, проте старі фотографії зберегли її престижний вигляд.
Інші знакові готелі та прибуткові будинки з номерами
Окрім «Гранд Готелю», у Полтаві існувало кілька інших помітних готелів та прибуткових будинків, які пропонували номери для постояльців та водночас слугували важливими елементами міської архітектури другої половини XIX — початку XX століття. Ці будівлі, як правило, поєднували житлову та комерційну функції: перший поверх відводився під торгові приміщення, ресторани або кав’ярні, а верхні — під мебльовані кімнати та апартаменти.
Одним із найбільш відомих готелів був «Європейський». Це була двоповерхова цегляна будівля в стилі еклектики, де фасад прикрашали характерні для того часу елементи: декоративна цегляна кладка, пілястри, профільовані карнизи та балкони з кованими огорожами. Такі деталі надавали будівлі солідного та представницького вигляду, підкреслюючи статус губернського міста. Готель було зруйновано у 1943 році під час відступу німців, проте вже у 1947 році його відновили та надбудували третій поверх.
Наприкінці XIX століття в списках готелів фігурував і готель «Москва». Хоча точні архітектурні описи збереглися фрагментарно, за історичними джерелами він розташовувався в центральній частині міста на вулиці Котляревського та дотримувався класичних традицій: симетричний фасад, чітке горизонтальне членування, стриманий ліпний декор і фронтон над головним входом — усе це було типовим для полтавської архітектури того періоду.
Особливе місце займає будинок Перцовича, побудований у 1890 році на вулиці Кузнецькій (нині Юліана Матвійчука, 40). Це прибутковий будинок з апартаментами для заможних постояльців, виконаний у ранньому романтичному модерні з помітними готичними мотивами. Будівля вирізняється асиметричним силуетом, виразними баштами-еркерами, кованими огорожами балконів і складним декором фасаду — поєднанням стрілчастих арок, вітражних вставок та рослинного орнаменту. Через свою мальовничу, майже казкову форму її часто називають «замком Річарда» — прізвисько закріпилося завдяки міській легенді про власника, який нібито займався чаклунством.
Крім того, у Полтаві діяли мебльовані кімнати та невеликі готелі, такі як заклади Воробйова, «Берлін», «Бристоль» та «Континенталь». Загалом їх нараховувалося близько 30. Зазвичай це були перебудовані житлові будинки, де первісний класицистичний або еклектичний вигляд зберігався: симетричні фасади з пілястрами та лиштвою, балкони з різьбленими або кованими деталями, іноді дерев’яні елементи на карнизах. Ці будівлі були скромніші за великі готелі, але саме вони створювали щільну, затишну забудову центру.
Більшість готелів та будинків із мебльованими кімнатами в старому центрі Полтави були повністю знищені у 1943 році, але після закінчення Другої світової війни їх не лише відновили, а й збільшили поверховість. Відомі полтавські архітектори, серед яких легендарний Лев Вайнгорт, створили проєкти, де зберегли всі архітектурні принципи знищених будівель.
Усі ці заклади об’єднувало одне: вони не просто надавали нічліг, а ставали соціальними центрами. У їхніх ресторанах, більярдних та загальних залах збиралися купці, чиновники, приїжджі артисти та мандрівники.
Архітектурні особливості готелів Полтави XIX століття
Готелі Полтави XIX століття формувалися відповідно до загальної міської забудови та відображали архітектурні тенденції свого часу. Зі зростанням міста та його адміністративного й торгового значення будівлі готелів ставали все більш виразними: від простих постоялих дворів вони поступово еволюціонували у капітальні багатоповерхові споруди з продуманим плануванням та декоративним оформленням фасадів.
Однією з ключових рис таких будівель була їхня багатофункціональність. Зазвичай готелі розташовувалися в центральній частині міста й поєднували кілька функцій: на перших поверхах були магазини, крамниці, трактири або контори, а верхні поверхи відводилися під номери для постояльців. Така структура визначала й архітектурний вигляд: нижній рівень робили більш відкритим — з великими вікнами та входами, тоді як верхні поверхи мали більш стриманий, але декоративно оформлений фасад.
В архітектурному плані готелі Полтави тяжіли до стилів XIX століття — класицизму, ампіру, а згодом еклектики. Для них були типовими симетричні фасади, чіткий поділ на поверхи, використання пілястр, карнизів та простих декоративних елементів. У другій половині століття оздоблення ставало більш різноманітним: з’являлися ліпні прикраси, балкони з кованими огорожами, аркові віконні прорізи та елементи, запозичені з різних історичних стилів.
Планування будівель також ускладнювалося. Якщо ранні готелі були єдиним простором із загальними кімнатами, то пізніше з’явилися окремі номери, коридорна система, парадні та службові сходи. У деяких готелях передбачали внутрішні двори, що використовувалися для господарських потреб — розміщення кухонь, складів або конюшень.
Що залишилося від полтавських готелів XIX століття?
Багато будівель XIX століття збереглися, але були перебудовані або змінили функцію. Фасади «Гранд Готелю» втрачені, будинок Перцовича стоїть в аварійному стані, але його модернові деталі ще читаються. Інші прибуткові будинки на Соборності, Юліана Матвійчука, Європейській займають банки, офіси та магазини.
Попри втрати, спадщина жива: ці будівлі формують вигляд центру Полтави. Вони нагадують про час, коли готелі були не просто нічлігом, а символом статусу губернського міста — солідного, комфортного та європейського.
Джерела:
- https://poltava-litopys.at.ua/publ/istoricheskie_zdanija/gostinicy_v_poltave_1910_goda/13-1-0-13
- https://poltava.one/ru/eternal/istoriya-grand-otelya-v-poltave-10457
- https://poltava.one/ru/eternal/istoriya-grand-otelya-v-poltave-10457
- https://poltava-litopys.at.ua/publ/istoricheskie_zdanija/13
- https://gazeta.ua/ru/articles/regions/_cernyj-mag-klad-pod-domom-i-nevidimka-chto-skryvayut-drevnie-zdaniya-duhovnoj-stolicy-ukrainy/1138560
- https://zmist.pl.ua/publications/goteli-poltavy-istoriya-starovynnyh-budivel-shho-pryjmaly-gostej-mista
- http://histpol.pl.ua/ru/pamyatniki-istorii-i-arkhitektury/ocherki-istorii-arkhitektury?id=8026