Запитайте мовознавців, що таке “свинство” і у відповідь почуєте – бруд, неохайність, безкультурність, або ще підступність та непорядність. А якщо спитати про свинство в пересічних полтавців, то не один із них вас запевнить, що це – сімейство парнокопитних, які є одвічними годувальниками людського роду. Жарти-жартами, а ставлення на Полтавщині до свиней справді особливе! Далі на poltava-future.
Найбільше скульптур свиням – саме в нашому регіоні
Полтавські свині чи не найзнаменитіші в Україні. Їм забезпечили славу насамперед Миргородська та Полтавська м’ясна породи, про які розповімо дещо згодом. Тому в регіоні й полюбляють влаштовувати різного роду заходи, присвячені свиням та салу. А ще на Полтавщині встановлено найбільше пам’ятників цій значимій сільськогосподарській тварині.
У Миргороді добре відомий монумент свині, яка нібито вляглася спати біля так званої “миргородської калюжі”. А точніше це – місцевий ставок, який назвав “прекрасною калюжею” знаменитий земляк Микола Гоголь у повісті “Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем”. Кажуть, “калюжа” не висихає в літню спеку та не замерзає взимку, бо живиться підземними джерелами. У Миргороді є ще й пам’ятник, який місцеві жителі називають “Свиня в раю”.
Увіковічнили тварину і в Горішніх Плавнях. Скульптуру “Свиня в багні” свого часу створено за ескізом учня місцевої художньої школи, який таким чином “натякнув” на громадян, які… напиваються та засмічують місто. Та найбільшої популярності набув саме пам’ятник свині в Полтаві і сталося це зовсім випадково – завдяки одному телесюжету…
Як телерепортаж забезпечив пам’ятнику популярність
Знаменитий пам’ятник знаходиться на території Державного аграрного університету. Скульптуру урочисто відкрили 5 квітня 2003 року. На постаменті — чималенька вгодована свиня, по обидва боки якої йдуть, поклавши долоньки на тварину та її підганяючи, пастушки – хлопчик і дівчинка. Діти вбрані у одяг з елементами національного вбрання. А голівку дівчинки прикрашає ще й віночок. На місці дітей планувалося встановити ангелів, які б несли свиню, та місцеві представники релігійної спільноти висловили з цього приводу категоричний протест. Нижче на постаменті зазначено: “Одвічній годувальниці українського народу”.
Пам’ятник виготовлено з полегшених матеріалів та вкрито фарбою, що імітує бронзу. Його ідея належить керівництву закладу. Ходять чутки, нібито спершу на постаменті взагалі хотіли встановити монумент корові. Та врешті вирішили, що свиня для українського народу має більше значення.
Ця скульптура відома мільйонам українців. І сталося так насамперед після сюжету про пам’ятник на місцевому телебаченні. Відео в подальшому використав в українському гумористично-аналітичному шоу під назвою “#@)₴?$0” (або “Грати. Песик. Дужка. Гривня. Знак питання. Долар. Нуль.”) ведучий Майкл Щур. Справа в тому, що реальний телесюжет, недовго думаючи, або на як Полтавщині кажуть: “Ні з того, ні з сього”, журналістка розпочала словами: “А це – пам’ятник свині” і відомий ведучий сатиричного дайджесту новин Майкл Щур зіграв на цьому, зробивши банальну фразу “крилатою”. Вислів швидко став мемом і набув різноманітних трактувань на просторах Інтернету.
Внаслідок цього до пам’ятника ринули туристи. Сфотографуватися там чи зняти дотепне відео стало прикольною традицією. А ще розповідають, що перед здачею екзаменів забобонні студенти “аграрки” приходять до свині… цілуватися. Мовляв, “обряд” поцілунків у п’ятачок допомагає вдало скласти іспити. Є на території вищезгаданого закладу ще й скульптура дикої свині з потомством. Та про її особливу популярність говорити не доводиться.
В міру знаменитий, але набагато старший
Так можна назвати ще один пам’ятник свині у Полтаві, який можна побачити поблизу головного корпусу Полтавського науково-дослідного інституту свинарства імені А.В.Квасницького (заклад створено 1930 року і це єдиний в Україні науковий центр, що займається теоретичними та практичними питаннями галузі свинарства, а це й поліпшення наявних порід, і виведення нових, підвищення продуктивності свинарства, впровадження новітніх технологій і т.п.). Згаданий пам’ятник значно старший за попередній. Його відкрито на початку 70-х років ХХ століття. Тут теж зображена чималенька свиня, а точніше свиноматка, в оточенні дванадцяти поросят, яких розташували на дванадцятикутному постаменті метрової висоти. Скульптуру виконали з цементу і граніту та присвятили саме полтавській м’ясній породі свиней.
Скульптур на честь свиней у світі не бракує. Та Україна таки закріпила лідерські позиції завдяки пам’ятниками на Полтавщині, а ще в Ромнах на Сумщині, в Луцьку, Севастополі, скульптура екзотичної свині-мангалиці є в Берегівському районі на Закарпатті.
Пам’ятників більшає, а свиней навпаки
На початку 90-х років один з вітчизняних дитячих журналів вирішив провести опитування, щоб визначитися з символом видання. Дітлахам і їх батькам запропонували назвати тварину, найвідомішу і найбільш поширену в Україні. У підсумку з величезним відривом лідирувала… свиня. Любов і повага українського народу до цієї тварини однозначно неспроста.
Так полтавці, які здавна цінують і полюбляють свиняче м’ясо та сало, особливо вдячні знаменитим місцевим породам свиней. Полтавська м’ясна порода виведена в результаті схрещування кількох порід зарубіжних та місцевих селекцій (зокрема й миргородської). Її основні переваги – звичайно м’ясо, міцний імунітет до хвороб, чудова репродуктивність і невибагливість до харчів, а недоліки ну дуже незначні. Миргородська порода свиней давніша і це теж результат схрещування кількох порід. Її називають унікальною м’ясо-сальною і завжди відзначають високу продуктивність м’яса та особливо сала. Їх якість вважається еталонною і за смаковими характеристиками, і за товщиною “пласта”. Свого часу порода зарекомендувала себе як витривала, невибаглива щодо погодних умов, багатоплідна (у приплоді до 12 поросят). Але вона любить чистоту в приміщенні (оце тобі й “брудне, неохайне” свинство!), а ще відповідну температуру й вологість, випас на вулиці, спокій, дещо вибаглива щодо раціону та страждає від протягів, стресу і гучних звуків.
Доки пам’ятників свиням в Україні більшає, фахівці свинарської галузі зауважують, що рік за роком загальне поголів’я свиней на теренах країни скорочується і дуже суттєво (приміром, становище миргородської породи взагалі плачевне). Так на початку 2020 року, за даними Асоціації «М’ясної галузі» в українському свинарстві зафіксовано поголів’я свиней у кількості 5,7 млн. голів. Цей показник став констатацією найменшої чисельність свиней за всі роки незалежності України. На такий стан у галузі вплинули різні фактори. А насамперед, як зазначають аграрії, брак стабільності й державної підтримки. Зменшилося й споживання свинини на душу населення, через високі ціни люди взялися шукати альтернативу свинячому м’ясу, наприклад у курятині. З 2012 року суттєво підкосила галузь і Африканська чума свиней, коли поголів’я скоротилося, а чимало господарників, не дочекавшись компенсацій за втрачених тварин, взагалі припинили в цій сфері роботу… Та це далеко не всі негаразди. І якщо не зайнятися вирішенням проблеми у галузі свинарства, то від свиней нам можуть лишитися тільки пам’ятники…
