Середа, 23 Червня, 2021

Огляд iPhone 11: ніяких цифр, лише факти

Сьогодні, люди дуже рідко набувають гаджети не вивчивши детальну інформацію про нього в інтернеті: фото "вживу";  відео та відгуки. Адже такі фактори відіграють вирішальну роль...

Оренда квартири: інфраструктура і меблювання мають значення

Перед орендою житла ми звертаємо увагу на безліч моментів, прописуючи їх в орендну угоду. Однак частіше за все не надаємо значення таким...

Яку швидкість інтернету вибрати для квартири або будинку?

Незалежно від того, чи хочемо ми жити в невеликій квартирі або в просторому окремому будинку, нам важливо мати доступ до важливих послуг,...

Вулиці на честь видатних постатей Полтави

Полтава має безліч вулиць та провулків, які названі на честь видатних постатей міста. Poltava-future підготувала таку підбірку найвідоміших людей, які пов’язані з...

Історія головної вулиці Полтави

Кожна вулиця, провулок та площа у Полтаві багата своєю історією. Poltava-future розповість історію головної вулиці міста - Соборності. Прокладання

Історія міських кладовищ Полтави

Кожне кладовище в Україні має свою історію, адже більшість з них створювалися задовго до появи міст. Poltava-future розповість все, що відомо про полтавські місця поховання.

Перші відомості про кладовище у Полтаві датовані другою половиною сімнадцятого століття. Територія тоді була облаштована поміж сучасних вулиць Стрітенська та Жовтнева й площею Небесної сотні. 

Кладовище, в ті часи, належало Стрітенській церкві, а згодом стало міським. У 1830 році його зачинили.

Наступні міські кладовища почали відкриватися у Полтаві на початку дев’ятнадцятого століття.

Монастирське кладовище

Це кладовище знаходиться неподалік Хрестовоздвиженського монастиря. Тут захоронені близькі родичі Олександра Сергійовича Пушкіна та Миколи Васильовича Гоголя, культурні діячі: Василь Олексійович Волков, Олександра Олексіївна Герцик, Павло Матвійович Горобець, Григорій Митрофанович Давидовський. Зокрема, на території Монастирського кладовища знаходиться могила чемпіона світу з боротьби Івана Васильовича Шемякіна.

Старе та Нове кладовище 

На території сучасного парку “Молодіжний” у 1808 році було Старе кладовище. Простягалося від вулиць Європейська та Раїси Кириченко до вулиці Остапа Вишні. Тут поховали:

  • Івана Петровича Котляревського;
  • Павла Ільковича Бодянського;
  • Володимира Галактіоновича Короленко.

Цікаво, але офіційно, Старе кладовище зачинили у 1872 році, але ще у 30-ті роки двадцятого століття тут продовжували проводити церемонії поховання.

За декілька років до закриття, на кладовищі збудували Всіхсвятську церкву, але її було зруйновано через століття. 

Під час Другої Світової війни на цьому місці розстріляли понад три тисячі мирних жителів та військовополонених. Тепер, над братською могилою, побудували меморіал Солдатської слави.

Поруч зі Старим кладовищем міська влада постановила відкрити Нове. До початку двадцятого століття ця територія вважалася головною для церемонії поховання містян. Також, на території Нового кладовища виділили ділянки та поховання лютеран та католиків. 

Павленківське кладовище

Теперішній гарний та чималий район Полтави “Павленки”, колись було селом, яке ледь-ледь межувало з обласним центром. Кладовище, яке було поруч із Покровською церквою (знищена у 30-х роках 19 ст.), відновлювали упродовж тривалого часу. 

На території Павленківського парку, на уроці військової підготовки у загальноосвітній школі №9, одного разу рили окоп та віднайшли людські рештки.

Єврейське кладовище

Громада юдеїв у Полтаві мала власну територію кладовища. Воно розміщалося між районами Павленки та Київський. Відкрили кладовище під час керування Полтавою Зеленським Абрамом Мойсейовичем (до 1820 року).

Під назвою “Єврейське” це кладовище існувало до Другої Світової війни, а у період з 1941 по 1943 роки воно було знищене. Після 1945 року його визнали загальноміським кладовищем.

На місцях захоронення євреїв почали ховати містян усіх національностей та віросповідань.

На жаль, відновити кладовище не вдається, а місце поховання декількох видатних людей так і не знайшли.

Єврейське кладовище, хоч і занедбане й припинило своє фактичне існування, поховання тут все ж відбуваються, але вкрай рідко. Серед могил можна знайти пам’ятники, де заховані люди, які помели декілька років тому. Кажуть, тут лишилися зарезервовані місця. Дозволені похоронні церемонії лише у родинних могилах.

За деякими могилами намагаються доглядати родичі тих, хто тут спочиває, а деякими займається фонд “Хесем Нефеш”. 

Місцеві жителі розповідають, як на території Новоміського (сучасна назва Єврейського) кладовища постійно розчищають нові місця для поховання. Хоча, на закритих кладовищах дозволені підхоронення лише родичів. Більшість тих, хто проживає поруч із цією місцевістю не дуже задоволені такому розширенню, адже нові могили знаходяться занадто близько до житлових будинків.

На території Полтави є ще одна територія, яка облаштована для поховання єврейського населення. Вона знаходиться на місці колишнього стрільбища, поруч із кладовищем по вулиці Навроцького (Шевченківський район).

Затуринське, Куликівське та Розсошенське кладовища

У другій половині дев’ятнадцятого століття на околиці Полтави, у селі Затурине, відкрили кладовище.

Також, до недавнього часу, функціонувало й Розсошенське кладовище. Проте, воно закрите для поховань, але родичі померлих все ще приїжджають та доглядають за могилами. У 2010 році Розсошенське кладовище пропонували розширити, адже території не вистачало. Як альтернативу, пропонувалася місцевість Затуринського кладовища, проте рівень грунтових вод не дозволив це зробити.

Не дивлячись на те, що Розсошенське кладовище вважається зачиненим назавжди, жителі прилеглого садового товариства у 2020 році написали скаргу до влади села Мачухи та Полтави. Люди занепокоєні, адже виявили на відстані двадцяти метрів від огорожі товариства три “свіжі” могили. Згідно з санітарними нормами, відстань між житловими будинками, зонами відпочинку чи громадськими приміщеннями (будівлями) та територією кладовища не повинна перевищувати відстань у триста метрів. Місцеві впевнені, що ці норми порушені, а стокові води кладовища можуть потрапити до їхніх колодязів та свердловин.

Куликівське кладовище функціонувало з кінця дев’ятнадцятого століття й працює до нині. Перші поховання розпочалися лише через пів століття після відкриття. На території цього кладовища поховані власники маєтку Кулики. Колись, цей район був передмістям обласного центру. 

Загалом, станом на 2021 рік, на територія Полтави існують вісімнадцять кладовищ, але лише два з них працюють (тобто на їх території дозволені поховання). Решта – зачинена назавжди й відкрита виключно для доглядання за могилами та вивозу сміття.

Latest Posts

Оренда квартири: інфраструктура і меблювання мають значення

Перед орендою житла ми звертаємо увагу на безліч моментів, прописуючи їх в орендну угоду. Однак частіше за все не надаємо значення таким...

Яку швидкість інтернету вибрати для квартири або будинку?

Незалежно від того, чи хочемо ми жити в невеликій квартирі або в просторому окремому будинку, нам важливо мати доступ до важливих послуг,...

Вулиці на честь видатних постатей Полтави

Полтава має безліч вулиць та провулків, які названі на честь видатних постатей міста. Poltava-future підготувала таку підбірку найвідоміших людей, які пов’язані з...

Історія головної вулиці Полтави

Кожна вулиця, провулок та площа у Полтаві багата своєю історією. Poltava-future розповість історію головної вулиці міста - Соборності. Прокладання

Мала гідроенергетика Полтавщини. Реалії та перспективи

Спорудження малих гідроелектростанцій - один із способів отримання «чистої» електроенергії. Малі ГЕС використовуються в 150 країнах світу. Причому в багатьох регіонах (Північна Америка, Західна...