Винаходити та продавати: стартап-школа в Полтавському техуніверситеті

У 2018 році в Національному університеті “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” розпочала роботу перша в області стартап-школа. Вона була створена спільно з всеукраїнським інноваційним холдингом “Sikorsky Challenge” для тих, хто хотів легко і приємно відкрити свій бізнес, але не знав, із чого почати і як розвиватися далі. Викладачі навчали, як реалізувати комерційні ідеї, пов’язані з IT-технологіями, інженерними розробками та екологічними програмами. Далі на poltava-future.

Воркшоп — ефективне навчання

Упродовж 9 місяців студенти вишу та молоді вчені коригували свої технологічні проєкти, навчалися залучати інвестиції та монетизувати інновації. Адже важливо не лише експериментувати та створювати нові розробки, а й вигідно продавати плоди інтелектуальної праці. І творчий процес у науково-технічній сфері необхідно пов’язувати з економічними та соціальними реаліями.

Наприклад, у згаданій стартап-школі вчили будувати партнерські зв’язки та проводити ділові переговори. А також розповідали, як обстоювати інтереси свого бізнесу перед інвесторами, актуалізувати та презентувати авторські ноу-хау, правильно вибирати цільову аудиторію та засоби комунікації. Як популяризувати технологічний продукт за допомогою ефективного брендингу та лояльності до потенційних клієнтів.

Для слухачів школи організували 20 воркшопів та тренінгів. Воркшоп (від англійського слова “workshop” — “майстерня”) — це такий формат навчання, завдяки якому можна здобути теоретичні знання і відразу застосувати їх на практиці. У такий спосіб у людини в найкоротші терміни з’являються і закріплюються нові навички. За допомогою цієї методики легко структурувати та запам’ятовувати великі обсяги інформації. Крім того, під час воркшопу підвищується інтенсивність групової взаємодії. Учасники активно та результативно спілкуються і з викладачем, і між собою.

Заняття в стартап-школі проводили консультант та співзасновник інноваційного холдингу “Sikorsky Challenge” Ігор Пеєр з Ізраїлю, віцепрезидент американського коледжу “Санта Фе” Даг Джонс, бізнес-тренерка Лінда Кац та науково-педагогічні співробітники полтавського університету.

Накопичувач енергії та швидкий монтаж

У результаті 49 випускників школи презентували 12 проєктів. Наприклад, студент техуніверситету Олександр Гавриленко розповів про стартап “Статус”. Це програмний комплекс — додаток для комп’ютера або смартфона. За його допомогою можна проаналізувати цінову політику будь-якого підприємства, якість продукції чи послуг, а також оцінити ступінь довіри до діяльності компанії. Тому, хто захоче співпрацювати з тією чи іншою фірмою, ця програма дуже знадобиться.

Згодом інноватори університету продовжували винаходити та водночас створювали взаємопов’язані інженерно-комерційні стартапи. Так з’явився інвестиційний проєкт для виробництва ресурсоощадних та швидкомонтованих будівельних конструкцій — для прискореного відновлення промислових будівель у воєнних умовах. Придумано експериментальну фотоелектричну установку з накопичувачем енергії, яка допоможе під час великого навантаження на електромережі. Виникла програма імпорту контенту в систему для ведення рецензованих журналів “Open Journal Systems”.

Також сконструювали діагностичний комплекс контролю асинхронних електродвигунів. Підготували метод підвищення енергоефективності стін із легких сталевих конструкцій та полістирольного бетону. Удосконалили технологію освоєння газогідратних покладів та розробили датчик затоплення на основі погодного модуля.

Пошук талантів

У 2019 році співзасновник полтавської стартап-школи холдинг “Sikorsky Challenge” організував фестиваль-конкурс, учасники якого презентували інноваційні розробки. Члени журі цього заходу розповідали, що вони хотіли не лише знайти талановитих винахідників, а й допомогти стати підприємцями. На фестиваль приїхали конкурсанти майже зі всіх областей України та 10 країн світу. Крім того, тут були 23 великі інвестори зі США, Китаю, Ізраїлю та європейських країн.

Молоді інноватори представили 170 стартапів, серед яких були цікаві та дивовижні проєкти. Наприклад, журі високо оцінило безконтактну зарядку смартфонів на відстані до двох метрів та робота для захоплення некерованого космічного апарату, пневматичні протипожежні комплекси та електронного перекладача мови жестів. Крім того, експерти вивчали технологічні розробки для сфер альтернативної енергетики та аграрної промисловості.

На фінальному етапі конкурсу серед інших виявився стартап молодих учених Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”. Йому дали назву “Серія легких балок із гофрованою стінкою”. Щобільше, експерти наголосили, що техуніверситет у Полтаві став майданчиком міжнародного рівня для співпраці науки та бізнесу. А випускники стартап-школи згодом успішно формували інноваційне середовище не лише в Полтавській області, а й в інших регіонах України.

Як “поховати” стартап?

Цікаво, що в Полтавському університеті економіки та торгівлі відбулася конференція “Insane Byte” для фахівців у галузі інформаційних технологій. На цьому заході не лише обговорювалися актуальні проблеми ІТ-сфери, а й проводилися лекції, схожі на уроки в стартап-школі. Причому була певна відмінність від звичайного викладання. Яке ж? Особливість полягала в тому, що лектор використовував метод “доведення від супротивного”.

Головний виконавчий директор кременчуцької ІТ-компанії “Onlinico” Андрій Сьомак розповів, що не треба робити під час заснування та розвитку стартапу. Що може гарантовано “поховати” креативну ініціативу? Наприклад, ідея приречена, якщо не трансформована в продукт або вже реалізована конкурентами. Експерт назвав також інші причини невдачі стартапу: конфлікт між інвесторами та авторами проєкту, нехтування професійним консалтингом, брак фінансування, несвоєчасна зміна стратегії.

Навіть якщо бізнес-план схвалений спонсорами, він може не спрацювати, якщо неправильно визначена фокус-група споживачів або припущена помилка в брендуванні. І звісно, навіть найшвидший “стартап-корабель” піде на дно, якщо наскочить на “підводне каміння” непомітних, на перший погляд, юридичних проблем. Важливо заздалегідь передбачити потенційні правові обмеження. Не сприяють успіху емоційне вигоряння та брак ентузіазму, погана злагодженість команди. Завдяки оригінальному способу оповідання мова лектора звучала дуже переконливо, а важливі факти запам’ятовувалися надовго.

Бізнесмени з інкубатора

А як ще допомагають ініціативним початківцям в Україні та інших європейських країнах? Вигадали так званий бізнес-інкубатор. Це організація, яка в різний спосіб підтримує діяльність молодого підприємця. Наприклад, дає змогу орендувати офіси або майстерні за цінами, нижчими від ринкових. Надає комп’ютери, засоби зв’язку, оргтехніку, інструменти, технічні та офісні послуги.

До того ж триває освіта навіть після закінчення стартап-школи, тобто проводяться семінари, тренінги, консультації. Фахівці допомагають вивести технологічний продукт на вільний ринок, надають адміністративну допомогу. У результаті з бізнес-інкубатора виходили життєздатні та автономні підприємства.

Організації, які допомагали завершити стартап-освіту, нерідко створювалися на базі державних або благодійних установ. Їхні засновники розуміли, що гроші, вкладені в розвиток бізнесу, повернуться в економіку країни. А якщо виникав комерційний бізнес-інкубатор, то він, бувало, за домовленістю отримував якусь частку в тій справі, яку допомагав розвивати.

Нещодавно бізнес-інкубатори зі своїми функціональними можливостями, умовами, договорами та взаємовідносинами зі стартаперами з’явилися за сприяння місцевих виш — Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка” та Полтавського університету економіки та торгівлі.

Використані джерела: