Тренер IT-чемпіонів — кременчуцький учитель Валентин Мельник

Як оцінити професіоналізм викладача? Про майстерність педагога свідчать успіхи його учнів! Серед вихованців Валентина Мельника — переможці всеукраїнських та міжнародних олімпіад з інформатики, призери інших інтелектуальних змагань. Його випускники — співробітники відомих ІТ-компаній. Завдяки цій людині молоді люди зацікавилися комп’ютерами та програмуванням. І як результат — набули життєво важливих знань. А отже, Валентин Мельник недарма має звання “Заслужений учитель України” та “Народний учитель України”, 3 ордени “За заслуги” та інші нагороди. Далі на poltava-future.

Спортсмен у “країні цифр”

Валентин Мельник народився у 1968 році в Кіровоградській області, там же закінчив школу. Дивно, але він не одразу вирішив присвятити себе педагогіці. У юності Валентин займався легкою атлетикою та футболом, став курсантом військового училища, але незабаром захворів та пішов із навчального закладу через проблеми зі здоров’ям.

У 1987 році вступив до педагогічного інституту на спеціальність “Математика та інформатика”. Хотів потім перевестися на факультет фізичного виховання, але так і залишився в “країні точних наук”. Цікаво, що на той час комп’ютерів було мало, студенти займалися інформатикою за допомогою “МК-61” — мікрокалькуляторів, що програмуються для інженерних і наукових розрахунків.

Після вишу Валентин багато років викладав школярам математику та інформатику в місті Олександрія Кіровоградської області. Він практикував проблемно-пошуковий метод навчання — це коли знання засвоюються під час вирішення дослідницьких завдань та усунення навмисне створених “наукових проблем”. Крім того, Валентин Мельник використав різні інтерактивні форми роботи, які максимально активізували когнітивні здібності вихованців.

Науково-педагогічний досвід Валентина Мельника був згодом узагальнений та систематизований в авторських навчальних посібниках. Цікава, зручно структурована інформація розміщена в таких підручниках: “Форми та методи організації навчально-пізнавальної діяльності обдарованих учнів”, “Інформатика. Олімпіадні завдання з рішеннями”, “Числа Фібоначчі та їх застосування під час вирішення завдань”.

Одних — “струснути”, інших — заспокоїти

Педагог багато часу приділяв підготовці школярів до олімпіад з інформатики. Сформувалися сильні групи учнів, які результативно готувалися та успішно брали участь в інтелектуальних змаганнях у сфері ІТ-технологій.

Валентин Мельник розповідав, що спортивний досвід став у пригоді йому в педагогіці. Наприклад, він розумів, що треба правильно розраховувати сили вихованця. Що це означає? Максимально активізувати інтелектуальні та психічні можливості учня незадовго до змагання чи навіть під час нього. Тому що рано чи пізно почнеться спад, дитина втомиться. І якщо досягне інтелектуального піка раніше, ніж треба, то в момент вирішення олімпіадних завдань розумові здібності можуть погіршитися.

Школярі по-різному сприймають змагання. Є такі, що в стресової ситуації не можуть зосередитися чи замикаються в собі. Тому під час підготовки важливо допомогти адаптуватись, обов’язково знайти індивідуальний підхід. Деяких учнів треба трохи “струснути”, а інших просто заспокоїти.

Валентин Мельник пам’ятає першу перемогу свого учня на міжнародній олімпіаді з інформатики. Це було у 2006 році — Владислав Симоненко здобув у Мексиці срібну медаль. Педагог розповідав, що коли отримав повідомлення про успіх вихованця, то не зміг стримати гучного вигуку захоплення!

У 2007 та 2008 році порадував Рустам Джуманіязов — він привіз із Хорватії та Єгипту “бронзу” та “срібло”. У 2009 році Степан Паламарчук виборов у Болгарії срібну медаль. У наступні роки учні посідали призові місця в Канаді, Італії, Таїланді, Австралії, Китаї. Якось Валентин Мельник порахував, скільки нагород здобули його вихованці на міжнародних змаганнях з інформатики: 5 золотих медалей, 13 срібних та 7 бронзових.

14 “апостолів” — слідом за гуру

У 2012 році Валентин Мельник переїхав до Кременчука та став викладати в науковому ліцеї, що у 1997 році з’явився в організаційній структурі Кременчуцького педагогічного коледжу ім. А.С. Макаренка. Це може здатися неправдоподібним, але за своїм наставником переїхали 14 його учнів! Настільки вони хотіли вивчати інформатику та брати участь в олімпіадах під керівництвом саме Валентина Мельника.

Вони жили всі разом у гуртожитку: педагог із сім’єю — на першому поверсі, учні — на дев’ятому. Щовечора вони збиралися на чаювання, спілкувалися. Організували приїзд батьків, ті переглянули умови навчання та проживання — їм усе сподобалося. 7 з учнів, що переїхали, були 11-класниками, наймолодший — учень 8 класу. Усі 14 хлопців згодом тут закінчили коледж.

Пізніше, щоб стати учнями наукового ліцею та педагогічного коледжу, до Кременчука приїжджали діти з різних областей України: Харківської, Волинської, Закарпатської, Хмельницької, Рівненської, Черкаської та інших. І це не дивно, адже випускники Валентина Мельника — очікувано потрібні фахівці. Наприклад, вони отримували запрошення на роботу в компаніях “Google”, “Facebook”, “Microsoft”, “Snapchat”.

IT-технології із шашликами

Втім, Валентин Мельник став проводити заняття не лише в загальноосвітньому навчальному закладі. У 2014 році за його допомогою було відкрито літню комп’ютерну школу “Олімп”, яка стала відома й популярна за межами Кременчука. Деякі батьки привозили дітей за 200 кілометрів 4 рази на тиждень на годинне заняття. А лекторами школи стали переможці міжнародних олімпіад попередніх років.

Майбутніх IT-чемпіонів тренували не лише в стінах класів, а й на свіжому повітрі — у навчально-оздоровчому комплексі “Ерудит”, що розташований неподалік Кременчука, на березі річки Псел. Наприклад, напередодні міжнародної олімпіади в Японії учні жили там 3 тижні, щоб зробити плавний перехід на далекосхідний часовий пояс. Лягали спати о 16 годині, а вставали о 2 ночі, бо в Японії це якраз 7 ранку. І коли приїхали на олімпіаду, адаптація пройшла досить просто: не було проблем зі сном, діти були психологічно готові до навантаження. А ще з’явилася традиція: в “Ерудиті” весело святкувати дні народження, смажити шашлики, грати у волейбол і звісно, вшановувати нових переможців!

Головне — розвиток особистості

Валентин Мельник готував учнів до олімпіад з інформатики понад 30 років. Фактично щороку відбувалися якісь зміни, адже ІТ-технології стрімко розвивалися. Педагог згадував, що в перші роки викладання завдання було набагато простіше. І тоді ще писали не в гаджетах, а в паперових зошитах, а потім усе перевірялося. Не можна було здати роботу та одразу побачити кількість набраних балів.

Згодом все стало автоматизовано, прозоро. Цим і відрізняються олімпіади з інформатики від інших: вплив людського чинника мізерно малий. На комп’ютері запускається програма змагань, учасник читає завдання, пише рішення і відправляє — система автоматично перевіряє та надсилає результат. Учень бачить його, але про результати інших учасників не знає. Така система робить малоймовірною можливість корупції чи нечесної перемоги.

Крім того, Валентин Мельник упевнений, що прогресивний вчитель зобов’язаний не лише впроваджувати інноваційні методи навчання, а й створювати атмосферу душевного тепла та щастя на уроках. До того ж важливо передавати вихованцям моральні цінності. Здобувати медалі — це, звісно, гідне заняття, але педагог переконаний, що головне — розвиток особистості, формування моральних якостей вихованців.