Полтавський край здавна славиться своєю звитягою і творчістю, потужною силою та ніжною духовністю. Усі події минувшини ми, на щастя, можемо трансформувати в дійсність, відвідавши, приміром, музеї Полтавського краю. Це насправді беззаперечний набуток історії, оскільки кожен охочий має змогу поринути у вир буремних і щасливих подій, просякнутий історичною канвою, пише poltava-future.com.ua. Тож дізнаймося більше разом про нашу Полтавську історію крізь призму експонатів!
Чорнухинський край як колиска філософії та мудрості
Почнемо нашу віртуальну екскурсію із батьківщини філософа Г. С. Сковороди (1722-1794) – Чорнухинщини. Важливим культурним здобутком для всієї Полтавщини є літературно-меморіальний музей імені філософа, який, до речі, нещодавно був реконструйований та вдихнув “нове життя”. Важливе просвітницьке значення набувають речі за часів історичної України, зокрема Полтавщини. У музейній царині знаходиться більше двох тисяч музейних експозицій, від яких віє подихом історичного минулого селян та, власне, знаходяться особисті речі самого просвітителя Г. Сковороди (рукописні матеріали, маловідомі документи, живописні роботи тощо).
На подвір’ї школи, неподалік музею, ми натрапимо на постамент філософа, який пронизує своєю філософічністю та мудрістю, прикметно, що школа як науково-культурний осередок носить славне ім’я філософа. До речі, пам’ятне погруддя змайстрував видатний скульптор та блискучий кінодіяч І. П. Кавалерідзе пам’ятного 1992 року. Потрапивши в садибу батьків Г. Сковороди – Сави і Палажки – поринемо в історію культурного життя народу XVIII століття, відвідаємо храм українських надбань, побачимо ряд ексклюзивних речей своєрідного хатнього начиння, зокрема символічні речі життя та культури українського селянства, а палкі до своєї справи знавці сковородіани розкажуть про секрети життя українського любомудра.
По-новому оздоблений та сучасно реконструйований літературно-меморіальний музей возвеличено запрошує у свої володіння, аби показати українським поціновувачам не лише мистецький арсенал, проте й духовно-історичний пласт духовної культури. Варто наголосити, що учні школи та вихованці будинку творчості регулярно долучаються до творчих конкурсів, присвячених Г. Сковороді. Це приємно тішить, що молодь знає, вивчає, шанує українського любомудра, котрий уславився на світовій мапі.
Прикметно, що до 300-річчя славного філософа, у 2022 році, очікуються масштабні заходи, з метою вшанування філософа в усій Україні, тож у Чорнухах, колисці великого мудреця, планують на високому рівні зустрічати гостьову делегацію.
Краєзнавчий музей у Лубнах як полотно історичних та культурних подій
Лубенський краєзнавчий музей вирізняється на Полтавській мапі своєю унікальністю: має ряд матеріалів про українських митців, які безпосередньо чи опосередковано мають причетність до Лубенщини; є ряд експонатів з панських садиб, де кожен відвідувач може поринути в атмосферу XVIII-XX століття; ексклюзивними є матеріали за часів козацтва (Лубенський полк), що засвідчує традиційні та знакові моменти української історії. Відвідавши музей, маємо нагоду зануритися в документальні матеріали, зокрема листи, світлини, в яких висвітлюється національна свідомість подій ХХ століття.
Для поціновувачів естетики буде цікаво дізнатися більше про постаті Т. Шевченка, М. Гоголя, Шолома-Алейхема, які опосередковано дотичні до Лубенщини; дізнатися про їхні відгуки про святий край (заснований пам’ятного 988 року) та описи міста у їхній творчості. Тож краєзнавчий музей радо вітає відвідувачів, які спрагло всотують українську культуру та історію, зокрема Полтавського краю.
Побувати в гостях у “витязя молодої української поезії”
Полтавський край крізь вікна експонатів
У полтавському краєзнавчому музеї налічується біля 300 тисяч експонатів, що засвідчує багате археологічно-культурне надбання Полтавського краю. У стінах музею можна збагатитися історичними, археологічними, культурними, природознавчими відомостями, поринути у сторінки минувшини. Крізь різноманітні музейні вістря, зокрема геологічно-палеонтологічний, природно-кліматичний, ґрунтовий і водяний, рослинний і тваринний, сільськогосподарський, відвідувачі мають змогу ознайомитися із цікавими фактами, що стосуються різноманітних царин людського життя. Національні ремесла, народний побут засвідчує культуру та рівень життя як пересічного українця, так і заможного вельможі. Естетичність закладу, його культурна глибина демонструють туристам цікаві та ексклюзивні факти, які збагачують людський світ особистості, поглиблюють розуміння, власне, людського існування загалом. Стіни краєзнавчого музею, просякнуті духовною возвеличеністю та культурною довершеністю. Краєзнавчий осередок Полтавського краю запрошує всіх охочих поринути у простір естетичного та культурного начала.
Літературно-меморіальний музей І. Котляревського як ореол ментальності
Це місце пам’ятне, позаяк стосується життя і творчості зачинателя української літературної мови І.П. Котляревського. Прикметно, що подану будівлю внесено до Списку пам’яток архітектури національного значення. Це унікальний культурний заклад, оскільки ту розміщені архіважливі відомості із життя та творчості майстра “Енеїди”. Для відвідувачів це знакове місце, де вони можуть насолодитися не лише творчими здобутками майстра, проте й літературознавчими відомостями про нього. Функції музею просвітницькі, оскільки він постає ареною літературознавчих конференцій, присвячених життю та творчості всесвітньо відомого майстра-українця. Подібні національно-культурні осередки формують культурні смаки та поглиблюють естетичні вподобання.
Літературним побутом і словом зачаруємося
Відрадно, що садиба Панаса Мирного (Панаса Яковича Рудченка) у Полтаві – один із найбільших музеїв України. Тут знаходяться найрідкісніші експозиції (близько тисячі): книги, світлини, документи, епістолярна спадщина що посвідчують життя і творчість не лише митця, проте й усієї доби. Особливо цікаво, що в музеї знаходяться рукописи автора, зосібна і його брата літературознавця Івана Білика (співавтора роману “Хіба ревуть воли…”). Ця культурна пам’ятка мистецтва – одна з візитівок Полтави, яка чарує довершеністю побуту та культурного естетизму.
Побувати на гостині у Олеся Гончара
Олесь Гончар – беззаперечний майстер художньої форми, справжній український Прометей, котрий пропагував, підіймав із руїни соковите та багатогранну українське слово. Щоб підійти до творчості Олеся Гончара багатоаспектніше, варто завітати у родове гніздо письменника, саме до села Сухе Кобеляцького району (Полтавщина). Експозиція музею насправді дуже пишна: рідкісні рукописи, сокровенні листи, пам’ятні світлини, різноманітні книги, наукові розвідки, різноманітні нотатки тощо. Це величезна скарбниця, що містить розгадані і подекуди таємничі сторінки життя та творчості Олеся Гончара. Родзинкою музею є записи голосу майстра (це записи із його блискучих творів, зокрема уривки з роману “Циклон”).
Відрадно, що скарбниця музею налічує близько 1500 експонатів, що дозволяє глибше дізнатися про самого майстра та його вагому творчість. Простори музею запрошують охочих долучитися до духовної площини української культури.
У чарівних обіймах Миргорода
Миргородський краєзнавчий музей славиться об’ємним надбанням зі скарбниці історії, містить прекрасні зразки матеріальної та духовної культури міста. Цікаво, що згаданий музей є одним із найстаріших музеїв України, отже, надто вагомим та культурно насиченим. Власне, у стінах закладу можемо побачити пам’ятки доби козаччини, відкрити для себе відомості про побут та промисли Миргородщини. У синтезі археологічні пам’ятки та культурний пласт справляють подвійний ефект на туриста, озброюючи його новими знаннями та естетичними вподобаннями. Пізнавальні розповіді екскурсоводів дають можливість поринути у минулі часи палеоліту, неоліту, відкриваючи для себе нові віхи історичного, географічного та культурного тла.
Музей Гурамішвілі як естетичне середовище у Миргороді
Значну частину свого життя Давид Гурамішвілі проживав тут, на Миргородщині. Його внесок у скарбницю української літератури надзвичайно ціннісний та вагомий. Щоб ближче познайомитися із вдачею грузинського українця – варто завітати до стін іменного музею, де на вас чекатимуть різноманітні експозиції, зокрема національний одяг та взуття грузинів (до речі, можна зробити надзвичайно прекрасні світлини), просякнуті багатою культурою, предмети побуту, народні музичні інструменти, монети тощо. Подані оглядини сформують розуміння до культури грузинського життя, його особливостей, прослідкувати спільність та відмінність менталітетів.
Також можна познайомитися із творчими набутками автора, поринути в естетичний вир емоцій та настрою.
До Драгоманових у гості на естетичні відвідини
Гадяцький літературний музей родини Драгоманових безпосередньо пов’язаний зі цвітом українського культурного середовища, зокрема Оленою Пчілкою, Лесею Українкою, Панасом Мирним і, звісно, Михайлом Драгомановим. Цей культурний осередок просякнутий струменем енциклопедичних знань, європейських манер, культурним та письменницьким хистом, політичними вподобаннями та смаками. Поданий осередок слугує тлом для просвітницької діяльності школярів, студентів та всіх охочих долучитися до високого мистецтва. Музей нараховує близько 171 експоната, власне тих речей, які безпосередньо пов’язані із певним проміжком часу життя у Гадячі Драгоманових-Косачів. Зберігаються, до речі, символічні та знакові речі української Кассандри Лесі Українки.
Відрадно, що у стінах музею відбуваються семінари, конференції, читання, що об’єднують духовним словом та спільними зацікавленнями великих пласт українськогої інтелегінції, яка витворює потужну українську культуру, креатив, що може позмагатися на світовій арені за свою значущість та духовну глибину.
Яку користь приносить відвідини музеїв?
Насамперед це естетичне задоволення та душевна втіха, проте ще й неабияке пізнавальне навантаження, яке пробуджує свідомість, дає ключі до глибшого розуміння своєї культури, історії, літератури, звичаїв, обрядів та, звісно, спонукає до нових розмислів. Подані пам’ятки архітектури та культури – це важливі константи духовного розуміння та культурного етикету. Набуття кожним українцем найважливіших відомостей та цікавинок свого краю формує естетично обізнаного та духовно багатого громадянина, який пропагує українське багатство на світових обріях.
Незабутні враження, овіяні переглядами музеїв та їхнього просвітницького вмісту, назавжди закарбуються в пам’яті золотими обладунками гармонії, пізнання та культурного возвеличення своєї історії, культури, літератури та передусім самого себе!
