Той, хто побував у місті Решетилівка, що на Полтавщині, і повернувся звідти без без сувенірів, може сміливо… вертатися назад. Ні, не просто може, а зобов’язаний. І це не перебільшення. Решетилівщина — це край, де творіння рук людських століттями дивують людські очі і зігрівають душі поціновувачів прекрасного. Про її славну вишивку ходять легенди.
А унікальну, народжену тут вишивку саме “білим по білому”, вже занесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України та вона вже на шляху до занесення у список нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Тутешні ж гобелени, килими з рослинним орнаментом — то також, як і знаменита вишивка, — мрія найбільших поціновувачів мистецтва не лише України, а й світу.
Але усі, повідомляє сайт poltava-future, хто хоча б раз у своєму житті мав змогу завітати на традиційне щорічне обласне свято народної творчості “Решетилівська весна”, розуміють, що не тільки численні визнані місцеві майстри заслуговують, щоб їх витвори стали окрасами найкращих виставок, колекцій та музеїв. А й чимало, на перший погляд, звичайних людей такі прекрасні вироби вміють створити й показати, що диву дивуєшся. Тож по які сувеніри насамперед варто їхати до Решетилівки?
Найкращі сувеніри в цих краях малюють голкою на полотні…
Тож на Олімпі місцевих сувенірів — решетилівська вишивка, описана у віршах і в прозі, оспівана у піснях. Місцеві люди і, насамперед історики та краєзнавці, тут гордо нагадують, що решетилівську вишивану сукню у народному стилі з домотканого полотна уподобала свого часу сама Софі Лорен. Її сукня решетилівського бренду виконана “білим по білому” хрестиком і лиштвою. Це придбання сталося у той період, коли у 1969-70 роках у селі Чернечий Яр Диканського району на Полтавщині відбувалися зйомки художнього фільму “Соняшники”. В ньому й грала роль зіркова італійка. Знаменита іноземка дізналася, що в Решетилівці є гарні вишиванки і замовила собі сукню і, ймовірно, ще й блузу, припускають історики.
Тож решетилівську вишивку, пишаючись, одягає гордий місцевий люд і вже непоодинокі далекі голлівудські зірки. На неї рівняються в Україні і в світі як на ідеал вишиваного мистецтва. Щоб малювати голкою на полотні так досконало, як на Решетилівщині, це варто робити з Богом у душі, талантом у генах і від щирого решетилівського серця. А коли сам цього не зумів, тобі за честь — придбати вишивані решетилівські сувеніри. Насамперед, сорочки та рушники. Зокрема, це можна зробити у таких локаціях як Решетилівська майстерня художніх промислів “Соломія” (у тім числі і за задумом замовника), яка діє на чолі з директором Cергієм Колінченком.
А ще у Решетилівському художньому професійному ліцеї під керівництвом директорки Наталії Бігун, який навчає зокрема й вишивальницькому мистецтву. А ще у когорти Богом обдарованих заслужених місцевих майстрів, перелічувати яких у короткій статті певно, то необдумана справа, бо один з них під стать іншому і заслуговує чималих дифірамбів. Тож, за вишивкою варто приїздити у славне місто, а там туриста “язик до майстра доведе”.
А найкраще, якщо маєте мету побільше дізнатися про Решетилівщину мистецьку, побувати у Всеукраїнському центрі вишивки і килимарства, що в серці міста діє з 2019 року і очолює його відома майстриня з вишивки, член спілки майстрів народного мистецтва, заслужений майстер народної творчості України Надія Вакуленко. Тут, де витає неймовірний дух правічного мистецтва, постійно оновлюють експозиції виставкової зали, проводять екскурсії, майстер-класи та усілякі оригінальні мистецькі заходи.
Висококваліфіковані майстри центру уміло створюють вишиванки та килимові вироби за народними зразками та за авторськими розробками своїх художників. У Всеукраїнському центрі вишивки та килимарства кажуть, що активно працюють над збереженням, розвитком та популяризацією традиційних народних художніх промислів, зокрема вишивки й килимарства, проводять культурно-просвітницьку та виставкову діяльність, займаються науковою роботою, а у складні для країни часи — також і волонтерством.
А ще додають, що простим людям, які переступають поріг цієї магічної установи, завжди дуже цікаво самим заплести кілька ниточок у майбутній килим під керівництвом умілих майстринь чи вишити свого першого в житті хрестика… А між іншим всього за кілька років діяльності центр відвідали тисячі туристів, зокрема й іноземців, а ще ряд відомих особистостей, серед них Предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко…
… та вплітають у килими й гобелени
Решетилівські гобелени й килими впевнено ділять разом з вишивкою п’єдестал найкращих і найславетніших сувенірів, які можна придбати на згадку про цей далеко у світах відомий мистецький край. Решетилівське рослинне килимарство занесено до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Тутешні майстри пишаються, що їх витвори давно перетнули кордони України і стали найкращими презентами для осіб високих посад і рангів, а ще прикрашають найбільш високошановані резиденції світу. Багатьом відомо, що величезний гобелен решетилівської художниці декоративного мистецтва, заслуженої майстрині народної творчості, лауреатки державної премії імені Т.Г.Шевченка Надії Несторівни Бабенко «Дерево життя» знаходиться у Блакитній залі штаб-квартири ООН у Нью-Йорку.
Вироби цієї, на превеликий жаль, уже покійної славної майстрині, прикрашають і інші відомі установи. І це лише один приклад. А скільки ще історій про те, де знайшли собі простих і непересічних шанувальників (чиновників, зірок, діаспорян…) і особливі знатні домівки решетилівські витвори!
Теж хочете мати у себе неймовірний решетилівський гобелен чи килим? То не пошкодуйте часу і, звичайно, грошей, і шукайте це диво рук людських у знову ж таки у Решетилівській майстерні художніх промислів “Соломія”. Або у вже згаданому Решетилівському художньому професійному ліцеї, де зокрема готують фахівців-килимарів і завжди радо чекають абітурієнтів на навчання. Ліцей має чудовий постійно діючий музей, проводить усілякі цікаві майстер-класи, а більшість його майстрів — заслужені випускники цього ж закладу різних років.
А ще обов’язково завітайте у творчу майстерню представниці знаменитої мистецької родини Пілюгіних Ольги Піюгіної. Це — знана художниця, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, доцент кафедри образотворчого мистецтва Національного університету “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”, володарка гранту Президента України та стипендіат Президента України протягом 2012-2015 років. А головне — це дуже приємна молода пані, яка створила більше сотні неповторних гобеленів, у кожному з яких — сплетіння ниток генетичного коду традицій українського народу і її власної талановитої мистецької родини. Цінителям мистецьких шедеврів мати в себе гобелен Ольги Пілюгіної — то велика честь!
А якщо вам, як прискіпливому поціновувачу народного мистецтва, перелічений вибір мистецьких осередків на решетилівщині раптом видався замалим, то тут порада лише одна: в ідеалі найкраще дочекатися мирних часів і проведення традиційного обласного свята“Решетилівська весна”. Та в гамірнім барвистім мистецькім морі елементарно натрапити на хвилю гобеленів і килимів згаданих осередків та багатьох інших майстрів, насамперед місцевих. Бо вони тут ну дуже талановиті!
На часі — про військово-патріотичний крам
На хвилі подій російсько-української війни величезної популярності набувають військово-патріотичні сувеніри, які поєднують сучасні модні віяння та риси народних традицій. Бажаючим придбати такі речі варто обовязково завітати у невеличку крамницю “Гайдамака”, що в центрі Решетилівки. Тут патріотизмом насичений кожен куточок. А власник закладу Андрій Олішевець пропонує товари насамперед українських виробників, бо вони у крамниці на 95% вітчизняної марки.
Особливо затребувані футболки в національному стилі, чашки, різного роду, листівки на місцеву тематику (до слова, кошти від їх продажу ідуть на придбання сировини для виготовлення волонтерами консервів для ЗСУ). Є у продажу і захоплюючі комікси українських авторів. А ще в крамниці наявна поличка для місцевих майстрів оригінального та патріотичного рукоділля. Серед яких досить популярні, виготовлені способом 3-Д-друку брелоки, патріотичні дерев’яні значки. Ну і поруч на полицях “супутники” воєнного часу — тактичні пояси, зброєві ремені, розгрузки, плитоноски, підсумки різного призначення, ножі і тому подібне військове спорядження.
…Та ще й гільза як презент
Мистецтво — то велика сила проти війни! Так вважають чимало представників культурної еліти Решетилівщини. Зокрема й членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України (у техніці малярства по склу) та представниця Національної асоціації майстрів тату, татуажу та пірсингу в Україні Анастасія Пилипенко. Вона перевтілила до невпізнанності гільзу 122 калібру, яку отримала з передової в якості трофею. Майстриня вирішила зробити з неї дещо особливе. І потому гільза стала сувеніром-трофеєм, який міг отримати кожен, хто задонатить місцевим волонтерам (серед яких і сама Анастасія Пилипенко) найбільшу суму на тушонку на передову для наших захисників. І що цікаво, власницею сувеніра стала теж дівчина на ім’я Анастасія, яка не пошкодувала на такий мистецько-волонтерський аукціон 5 тисяч 350 грн.
І не лише про майстрів знаменитих
Аксіома, що знаних решетилівських майстрів, зокрема й талановитих художників, котрі заслуговують окремої розповіді, впізнають і шанують, хоча на пальцях їх точно не перелічити. Вони мають чим похвалитися на персональних виставках, у красивих каталогах, у колі мистецьких заходів, на майстер-класах, і взагалі всюди, де б не були!
А ще ж багато на Решетилівщині талановитого народу, який не має заслужених звань і відповідної освіти, але теж не в силі стриматися і душею лине до митстецтва, прагнучи самому красу творити. Тобто зокрема й сувеніри навіть для широкого кола перебірливих туристів. Найкраще видно розмаїття народних талантів на вже згаданому святі “Решетилівська весна”, яке традиційно простилається широким мистецьким рядом по центральній вулиці Решетилівки на кілька травневих днів.
І дивує так, що багатьом містам і не мріялося, і не снилося — урочистою ходою у вишиванках, рясним розмаїттям мистецького краму, концертними програмами місцевих аматорів і відомих вітчизняних та зарубіжних артистів, розвагами, частуваннями, майстер-класами, виставками, театралізованими дійствами і ще багато чим! Але це історія окрема, яку варто не читати, а хоч раз побачити! Одне треба сказати, що на цім святі запастися сувенірами — святий обов’язок кожного гостя!
Багато звичайних решетилівських жінок вишивають рушники, ікони й картини хрестиком і бісером, інші створюють прикраси для волосся, біжутерію, декоративні квіти і світильники ручної роботи. Траплялося бачити місцевому люду, як одна спритна жіночка плете усілякі вироби з листя кукурудзи. Чиясь віддушина — живопис, або іграшки, обереги, композиції з мила, стильні сучасні аксесуари і предмети інтер’єру. Решетилівські жінки навіть вміють дарувати нове яскраве життя банальним пляшкам і коробкам, змінюючи їх до невпізнанності. І мають ще силу силенну захоплень, які варто не тільки туристу побачити, а й придбати.
Чоловічі захоплення набагато скромніші. Це, наприклад, можуть бути вироби з металу, з глини або з дерева. Є й такі, чоловіки, які не цураються голки і теж вишивають хрестиком. Один з місцевих умільців виготовляє вироби з бетону для прикрашання прибудинкових територій, а ще оригінальні сувенірні композиції з дерева у мініатюрному вигляді. Це фортеці, маяки, млини, і міні-дворики. Такі сувеніри варто придбати, для оздоблення бань, бесідок, веранд і тому подібне.
Тому, шановні туристи, як то кажуть, “велкам” у Решетилівку! Не пошкодуєте! Сувенірів і мистецьких див тут безкрайнє море!!!
