Щоб дізнатися історію адміністративно-територіального поділу Решетилівщини, варто звернутися до фахівців та ряду історичних джерел. Найдавніше з них, повідомляє сайт poltava-future, карта відомого картографа, інженера-фортифікатора Г. Л. де Боплана, який перебував на території Речі Посполитої, куди входила Україна в 1632-1647 рр., де Решетилівка позначена як значний населений пункт, а інші поселення краю відсутні.
За словами директора Краєзнавчого музею Решетилівської міської ради Юрія Кісіля, з початку утворення Полтавського полку (1648 р.) Решетилівка входила до складу Балакліївської сотні, хоч у деяких довідкових виданнях саме 1648 р. визначається роком створення Решетилівської сотні.
Знайомі решетилівцям назви
У Генеральному описі України 1765-1769 рр., де у складі Решетилівської сотні Полтавського полку (утворена в 1680-х рр., проіснувала до 1775 р.), знаходимо такі населені пункти: м. Решетилівка, с. Демидівка, х. Коломацький, с. Надежда (нині Диканський район), сл. Піщана, с. Потеряйки, с. Стінка, хх. в урочищах Бакаївська вершина, Борданівське, Брамусівське, Гвинтошівське, між Долинами Верхолиною і Карнаухівською (нині територія Кукобівського старостату), Веткове, Вовча Долина, Глибоке (нині Глибока Балка), Гратусівське, Деречини, Довжке, Дорогобидівське, Дрягунове (Дрягуни), Засідкове, Калинове, Клименкове озеро, Ковальчик (ймовірно Кукобівка), Литвинове (Литвинівка), Логвинівське (Логвини), Мордикове (Мордики), Петрівське, Пехулине (Піхулі), Підкукинове, Плоске, Постолинкове, Потеряйки, Поточек (нині Потічок), Сацівське, Семенове, Скотянська Могила, Соколій Байрак, Стінки, Турове (нині Тури), Убийсобаче, Хоменкова балка, Хрещате, Черкунове, Чечелеве, Шапкове, Шелудькове, Яковенки. Також хутори розташовувалися біля річок: р. Голтва (Говтва), р. Голтва Велика, р. Голтва Ольхова, р. Голтва Ольшана, р. Голтва Суха та Голтва Шишацька, плюс Ясинівський хутір. У складі 2-ї Полтавської сотні було село Шостике, ймовірно це Шості (територія донедавна Плосківської сільради).
Коли населення Решетилівки перевищувало число населення Полтави?
Наступне джерело – «Список наявних у Малоросійській губернії селищ, із зазначенням, в яких вони містяться повітах і скільки в кожному душ чоловічої статі, що сплачують податки 1799-1801 років». Так у складі Хорольського повіту були такі пов’язані з Решетилівщиною населені пункти: хутори в урочищі Лиману (5 душ), деревня Хрещатая (117), село Шиловка (536). У Кременчуцькому повіті: слобода М’якеньківська (нині с. М’якеньківка, 4), с. Михнівка (239), Сухорабовка (Сухорабівка, 311), Каленника (Каленики, 498), х. Решетилівські Уплаксіївські (Плаксії, 169), Слюсаревський (Слюсарі, 7), Глубокой (нині Глибока Балка, 6), д. Пасковка (Паськівка, 56). У списках Полтавського повіту є: деревня Коржовка (ймовірно нинішні Коржі), хх. Тютюнниківські (2) і (5) — з них була родом Параска Жуковська — мати письменника і класика Нової української літератури Івана Котляревського. Шість хуторів, деревень та ще слобода Коломацька (яке тут нинішнє село Коломак на Решетилівщині — невідомо).
Описується село Іванівка (нині с. Долина Решетилівської громади), деревні Лиман (тільки Перший чи Другий, що нині на Решетилівщині, невідомо), Гречановка (52), Стенка (Стінка), х. Рибасів (Шишацька Голтва), Дігтярів при Демидовому мосту (Замостя, 3), д. Козирська (нині гора Козирська, 39), х. Ясиновський, Ольхова Голтва (нині Лютівка) д. Плоска, два хх. Бойківські (9) і (6), х. Потеряйківський (Потеряйки, 19), д. Псьоловка (44), Левецовка (ймовірно Левенцівка, 36), Пещана (Піщане, 512), Фатеєвка (ймовірно нинішня Федіївка, 25), х. при Ольховій Голтві (12), д. Андреєвка (Андріївка, 60), х. Соколій Байрак (9), Ландарівський (Ландарі, 6), Дротівський (Дроти,10), Кованчик (моживо Ковальчик, потім Кукобівка, 7), Корауховський він же Долина (12). Цікаво, що в містечку Решетилівка налічувалося 6 тисяч 398 душ, більше ніж в “городе” Полтава (лише 3 тисячі 789)!
Решетилівська волость
У матеріалах «Топографічного опису Малоросійської губернії 1798-1800 років» про Решетилівку написано так: “В містечку Решетилівка торги бувають по недільним дням; а ярмарків на рік 4, перша на весь Великий піст, друга на Трійцю, третя — 1 серпня, четверта 25 листопада, на які з’їзджаються купці із міст Полтави і Хорола з дрібними товарами, та з інших міст для купівлі худоби і вовни, а інколи буває купецтво із російських міст і продовжується продаж на одну неділю».
У 1802 році утворилася Полтавська губернія та Полтавський повіт, у складі якого з середини ХIХ століття є Решетилівська волость.
Станом на 1863 рік у складі Полтавської губернії на території Решетилівського краю були такі волості для державних селян: Братешська (Братешківська) та Решетилівська. А для тимчасово зобо’вязаних селян дещо інші: Демидівська, Піщанська, Плосківська та Решетилівська.
На 1883 рік у складі Полтавського повіту були Демидівська, Братешківська, Піщанська, Площанська та Решетилівська волості. Така ситуація зберігалася до 1917 року. У складі Кобеляцького повіту заходилася Куликівська волость (нині с. Шевченкове Решетилівської ОТГ).
Адміністративно-територіальний поділ Решетилівських волостей у складі Полтавської губернії, Полтавського повіту станом на 1920 рік був таким: Братешківська, Демидівська, Піщанська та Решетилівська. В складі Хорольського повіту була Калениківська волость, а Куликівська відносилася до Кобеляцького.
Декретом ВУЦВКу утворена Кременчуцька губернія (існувала до 1922-1923 рр.) з Хорольським повітом куди увійшла і Калениківська волость (нині територія Решетилівської громади).
А тепер — округи та райони
7 березня 1923 р. у президія ВУЦВК прийняла постанову про адміністративно-територіальний поділ Полтавської губернії. Ліквідувався поділ губернії на повіти і волості і вводився новий — створювалися округи та райони. Так утворився Решетилівський район, який склався з Решетилівської, Диканської волостей Полтавського повіту та Куликівської волості Кобеляцького. Кількість сільрад скорочено з 23 до 16. Площа 522 кв. версти. Населення 35 437 чол. До новоутвореного Білоцерківського району потрапила Калениківська волость. У списку Решетилівського району налічувалися такі сільради: Бакайська, Демидівська, Кукобівська, Куликівська, М’якеньківська, Потічанська, Решетилівська, Слюсарівська, Турівська, Цибулівська,Чернещанська, Шамраївська.
Станом на 1 лютого 1925 року у Решетилівському районі дещо змінився склад сільрад: Бакайська, Братешківська, Демидівська, Коржівська, Кукобівська, Куликівська, М’якеньківська, Потеряйківська, Потічанська, Решетилівська, Слюсарівська, Турівська, Чернищанська, Шамраївська, Шкурупіївська.
25 лютого наступного року район зазнав змін, додалися нові сільради — Білоконівська, Площанська, Курилехівська, Лиманська, Михнівська та Федіївська.
1930 р. було прийнято постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління». Між Решетилівським і Лубенським районами поділено сільради ліквідованого Білоцерківського. Нові райони поділялися на 3 категорії у відповідності з кількістю населення, перспективами росту, можливостями інтенсифікації господарства. Решетилівський отримав 1-у категорію.
І постанова про утворення областей…
1932 р. ВУЦВК прийняв постанову «Про утворення областей на території УСРР». Вся територія Полтавщини (колишня Полтавська губернія) увійшла до складу Харківської, а з нею і Решетилівський район.
З 1937 року проходить розукрупнення областей на території УРСР і 22 вересня утворена Полтавська область, у складі якої і Решетилівський район. У такому складі Полтавщина існувала до війни.
З вересня 1941 по жовтень 1943 р. Полтавщина була тимчасово окупована нацистськими загарбниками. Її було поділено на 12 гебітів (округів), куди входило по кілька районів. Решетилівський потрапив до Полтавського гебіту. Після визволення Полтавщина продовжувала залишатися у складі 44 довоєнних районів і Решетилівського.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 1962 року укрупнено сільські райони до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь і замість існуючого створений новий Решетилівський район (центр — селище міського типу Решетилівка) у складі: смт. Велика Багачка і Решетилівка, сільради Решетилівського і Великобузівська, Сагайдацька, Федунська і Яреськівська сільради Гоголівського району, Великокобелячківська, Горобцівська і Стовбино-Долинська сільради Новосанжарського району. Всього 28 сільрад, 2 смт., і 1 робітниче селище, 269 сільських поселень, територія — 2,23 тис.кв. км.
Новітні часи — новітні зміни
Протягом 1965-1966 відбувся ряд змін про передачі сільрад з одних районів до інших. Укрупнення сільрад, утворення інших… Так з Решетилівського району до складу Великобагачанського передані Балакліївська, Білоцерківська та Подільська сільради. До Шишацького — Сагайдацька та Федунська. До Новосанжарського — Великокобелячківська, Горобцівська та Стовбино-Долинська.
У 1970-2000 рр. Решетилівський район зазнав незначних змін: укрупнювалися та розукрупнювалися сільради, зникали села.
2017 р. Решетилівка врешті отримала статус міста.
2020 р. Уряд України ухвалив розпорядження «Про затвердження перспективного плану формування територій громад Полтавської області». До складу Решетилівської ОТГ увійшли Решетилівська, Потічанська, Демидівська, Калениківська, Кукобівська, Лиманська Друга, Лиманська Перша, Лобачівська, Малобакайська, М’якеньківська, Новомихайлівська, Пащенківська, Піщанська, Покровська, Сухорабівська, Федіївська, Шевченківська, Шилівська, Остап’ївська територіальні громади. Далі мали слідувати чергові зміни в адміністративно-територіальному поділі, але їм завадило масштабне російське вторгнення в Україну…
