Четвер, 11 Серпня, 2022

Як був зруйнований найбільший палац на Полтавщині – садиба Кочубеїв

 Садиба Кочубеїв у містечку Диканька — була однією з найбільших садибно-палацових класичних комплексів на Полтавщині. Місце палких дискусій, натхненних розмов про кохання та літературних вечорів. Чому це знамените серед митців місце занепало і зникло з’ясовуємо далі у нашому матеріалі на сайті poltava-future.

Чим відома сім’я Кочубеїв

Садиба Кочубеїв була побудована у XVIII столітті. Належала родині Кочубеїв — представникам української козацької старшини, власникам великих земельних маєтностей в Україні, зокрема в Полтавській губернії. 

У часи Гетьманщини Кочубеї обіймали посади генеральної старшини. Василь Леонтович був генеральним писарем, генеральним суддею Лівобережної України, його політичні погляди орієнтувалися на російську державу. У серпні 1707 року Кочубей та Іван Іскра, полтавський полковник, надіслали лист Петру І, в якому повідомляли про переговори гетьмана Івана Мазепи зі шведським королем Карлом XII і польським королем Лещинским про перехід України від Росії. Але згодом царський уряд видав дії Кочубея й Іскри Мазепі, обоє вони були незабаром страчені. Поховані в Києво-Печерській лаврі.

Василь Васильович Кочубей був полтавським полковником у XVIII столітті. У 1731-1739 роках командував козацьким полком на українській лінії. Семен Васильович був ніжинським полковником, згодом генеральним обозним, членом Малоросійської колегії. Віктор Павлович Кочубей був російським державним діячем, мав звання графа та князя, обіймав посади віцеканцлера, згодом міністра внутрішніх справ та голови державної ради комітету міністрів.

Як виглядала найбільша садиба на Полтавщині

В кінці XVIII століття на території садиби Кочубеївка розпочалися будівельні роботи за проєктом архітектора Джакомо Кваренгі. Головна композиційна вісь була прокладена від Миколаївської церкви через алею вікових дубів, парадний двір-курдонер до парафіяльної Троїцької церкви. Цікаво, що вікові дуби ще називають Кочубеївськими, вони вважаються пам’яткою природи. Нині входять до переліку об’єктів регіонального ландшафтного парку “Диканський”. До наших часів залишилися 4 дуби, вік яких сягає 600 — 800 років. Ці дуби свого часу відвідував Юрій Яновський, Михайло Глінка, Григорій Квітка-Основ’яненко, Микола Гоголь, Пилип Андрій Головко Юрій Смолич та інші.

Головною спорудою Кочубеївської садиби був мурований, двоповерховий палац з флігелями, розташованими обабіч. Садиба налічувала понад сотні приміщень. Інтер’єр доповнювали живописні роботи місцевих художників Марченка та Петрашіва, різьблені стелі та каміни. У кінці ХІХ століття майстри Юхименко з підопічними створили різьблені гарнітури меблів, статуетки з цінних порід дерева.

На головному фасаді центральної частини можна було побачити сили 6 колонний портик іонічного ордера з трикутним фронтоном, де було вміщено герб власників. Двоповерхові флігелі мали чотириколонні портики і увінчувалися декоративними банями. Парковий фасад палацу прикрашала перекрита банею напівротонда, від якої вели сходи до квіткового партеру, з якого починався пейзажний парк. 

У алеї стояли численні мармурові скульптури, які власники перевозили з Італії, вази, “кам’яні баби”, альтанки та гроти.

Неподалік був став, який утворювала гребля по дорозі до села. До складу парадної частини входили також будиночки для гостей, неподалік діяла пошта, для якої було споруджено двоповерховий мурований будинок. В господі був кінний двір з манежем, а окремо розташовані господарські та виробничі будівлі.

У 1817 році садибу відвідав цар Олександр І, на честь цієї події з боку парадного в’їзду від дороги Полтава-Гадяч власники спорудили тріумфальну браму. З часом споруди Кочубеївської і садиби та художні цінності були пограбовані і зруйновані, зокрема в роки громадянської війни 1917 року. Архів і частина музею привезена до Полтави. До наших часів збереглися тільки залишки воріт з кам’яною табличкою — тріумфальна арка.

Latest Posts