Село Хомутець населенням близько 2,5 тис. мешканців занесене до переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам’яток. Свого часу воно стало осередком декабристського руху в Україні. Хомутець буквально просякнутий революційним духом, тут збиралися та проводили палкі дискусії найкращі роздуми українського народу. А Антон Чехов був серйозно налаштований переїжджати сюди, і, можливо, якби його плани здійснилися, це б неабияк вплинуло на розвиток української та російської літератури. Що змінилося за кілька століть у цьому славному селі, чим жило до української незалежності — у нашому матеріалі на сайті poltava-future.
Хомутець в гетьмансько-козацьких баталіях
Село Хомутець, що в Миргородському районі засноване було у XVI столітті Миргородськими козаками. А 1620 року польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород з хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському. Але наступного року її захопив Черкаський староста Костянтин Вишневецький, який був дядьком і опікуном Ієремії Вишневецького.
Польський суд згодом присудив ці володіння королю, який того ж року він віддає їх Бартоломею Обалковському. Але в свою чергу Костянтин Вишневецький не підкорився рішенню суду і до Визвольної війни українського народу 1648 — 1654 років Хомутець був у числі його володінь.
Наступний власник села був хомутецький сотник, пізніше — миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був наказним гетьманом України. Населення Хомутця брало участь у повстанні 1657 — 1658 років під проводом Мартина Пушкаря. У 1689 році Данило Апостол, які згодом стане гетьманом Лівобережної України, одержав село універсалом гетьмана Івана Мазепи.
Козаки Хомутецької сотні брали участь у Північній війні 1700 — 1721 років. За даними перепису того часу у селі налічувалося 478 дворів. А у 1774 році село відвідав у складі наукової експедиції вчений-природознавець, член Петербурзької академії наук Йоган Гюльденштедт. У 1782-у році в селі проживало близько 8000 жителів.
Розквіт декабристського руху в селі
На початку ХІХ століття господарем Хомутця став письменник, історик і дипломат Іван Матвійович Муравйов-Апостол. Сім’я Муравйових-Апостолів дала Україні трьох видатних діячів декабристського руху — братів Іполита Івановича, Матвія Івановича та Сергія Івановича. У Хомутецькому маєтку бували Петро Пестель, Михайло Бестужев-Рюмін, Микола Лорер, Михайло Лунін та інші декабристи.
Тут у маєтку Муравйових-Апостолів була велика бібліотека класичної та нової літератури, багаторічні комплекти вітчизняних та іноземних журналів. А у 1884 році маєток перейшов до Сергія Гардінга, який одружився з вихованкою Муравйова-Апостола.
Відповідно до перепису 1859 року у Хомутці було 596 дворів та 3378 місцевих мешканців. Було відкрито 2 церкви, працювала суконна фабрика, щороку відбувалося по 3 ярмарки. 1863 року сталося селянське заворушення, викликане незгодою селян сплачувати дуже великі грошові податки за землю.
А у 1754 році полковником М. Апостолом, Сином Данила Апостола була збудована мурована Троїцька церква з дзвіницею, 1883 року освячена Покровська дерев’яна церква з дзвіницею, при якій діяла бібліотека і жіноча школа грамоти. У 1822 році тут з’явилася дерев’яна Воскресенська церква, при якій теж була бібліотека.
У 1884 році в приміщенні, спорудженому на кошти поміщиці Муравйової-Апостол, відкрито земську школу. З 1891 року діяла земська лікарня.
Розвиток інфраструктури
У 1888-1889 роках Хомутець відвідав Антон Павлович Чехов. Він хотів придбати тут хутір, заснувати літературну колонію і будувати лікарню, але його задуми не здійснилися. Влітку 1889 році він відкрив у Хомутці талановитого майстра гончарної справи П. І. Калашника, вироби якого потім експонувалися в різних музеях країни. За переписом 1900 року містечко Хомутець Хомутецької волості Миргородського повіту з прилеглими хуторами поділялося на козацьку і селянську сільські громади. Селянська налічувала близько 3000 жителів, у козацькій громаді було близько 1000 жителів. У Хомутці діяла земська та церковнопарафіяльна школи, відбувалося 5 ярмарків на рік. 1902 року відкрито земську бібліотеку-читальню, на початку ХХ століття заснована зразкова майстерня рогових виробів. За даними 1910 року в місті проживало близько 4,5 тис. жителів. Господарство представлено було двома паровими млинами. А у 1901 році в селі створений революційний гурток. У 1905 році селяни вчинили напад на маєток Гардінга, були викликані війська, найактивніших учасників заарештували та кинули до в’язниці. У 1913 — 1914 роках в селі споруджено Будинок хомутецького кредитово-кооперативного товариства.
Прихід радянської влади
У 1918 році в селі Хомутець проголошено радянську владу. За 2 роки засноване перше колективне господарство та товариство спільного обробітку землі. На базі поміщицького маєтку відкрито прокатний пункт допомоги селянам сільськогосподарськими машинами, худобою, насінням. У колишньому будинку Муравйових-Апостолів відкрито одну з перших в Україні агропрофшколу з трирічним терміном навчання.
У 1921 році ремісники-одинаки, що були зайняті у виробництві рогових виробів, це близько 600 осіб, створили артіль під назвою “Гребінець”. Вишивальниці об’єдналися в артіль імені Крупської. З 1923 року Хомутець віднесений до Попівського району Лубенського округу. Тут з прилеглими хуторами проживало 5252 жителі. Діяли абонемент Миргородський телефонної станції, поштове відділення. Наприкінці 20-х років виникло кілька товариств спільного обробітку землі. Протягом 1930 року організовано два колгоспи — імені Тараса Шевченка та “Наша праця”. Через 10 років колгосп імені Шевченка став учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві.
Як Друга світова війна відбилась на місцевості
На початку Другої світової війни для боротьби з ворогом у Хомутці було організовано партизанську групу, до якої входило близько 40 осіб на чолі з командиром Г. І. Іващенком та комісаром П. С. Вовком, яка входила до Миргородського партизанського загону “Перемога”. У лютому 1942 року невелика група партизанів попала в оточення і загинула.
За період німецько-фашистської окупації гітлерівцями було страчено 54 жителі села, вивезли на примусові роботи до Німеччини 230 осіб. Відступаючи, фашисти знищили колгоспне майно, ферми, худобу.
Відбудова господарства почалася із колгоспу імені Тараса Шевченка, який мав м’ясо-молочний та зерново-технічний напрями. Була відкрита дільниця миргородської фабрики “Україна”, відділення зв’язку, середня школа, Хомутецький ветеринарно-зоотехнічний технікум, медичний комплекс на 50 ліжок, дитсадок, будинок культури на 400 місць, клуб на 400 місць, 3 бібліотеки.
Працював Хомутецький історичний музей з 7,5 тис. експонатів. Видатною пам’яткою архітектури цього невеликого села є палац Муравйових-Апостолів другої половини XVIII століття. У ньому 1975 року на честь 150-річчя повстання відкрито музей декабристів. На території, хомутецького парку знаходяться три дуби, які посадив Іван Муравйов-Апостол на честь своїх синів декабристів.
