Не встигли ми озирнутися, як минуло цьогорічне літо. Незабаром уже вересень. І на цей місяць припадає чимало особливих дат: релігійні празники, міжнародні і державні свята… А ще, повідомляє сайт poltava-future, цікаво, що саме у вересні аж 13 обласних центрів нашої країни відзначають свої “народини”, є серед “іменинників” і звичайні українські міста.
Так День міста у вересні відзначають Одеса і Суми (2 числа), місто Конотоп, що на Сумщині, та Слов’янськ на Донеччині (6 вересня), Вінниця, Дніпро, Житомир, Миколаїв, Луганськ і Маріуполь (12-13 вересня), Кіровоград, Херсон, Чернігів (19-20 вересня), Полтава і Бориспіль (23 вересня), Ужгород та Хмельницький (26-27 вересня). І українцям сьогодні дуже боляче сприймати, що в даному переліку є міста, які перебувають в окупації, терплять постійні обстріли, пережили і переживають постійні ворожі знущання… Уся країна сьогодні з сумом стрічає кожну святкову дату і вперто сподівається, що колишні свята скоро повернуться у кожне наше місто…
Тож у переліку вересневих міст-“іменинників” значиться й Полтава. День “народин” цього обласного центру донедавна співпадав з днем міста Решетилівка, яке розташоване неподалік Полтави, тобто припадав на 23 вересня. Але вже кілька років, як Решетилівка змінила дату своїх “іменин”. З чим це пов’язано? І чому решетилівці віднедавна відзначають День міста у травні?
Із Днем Полтави решетилівцям “не по дорозі”
У Полтаві День міста відзначають 23 вересня з 1999 року. До того святкування проводили у липні, а саме 12 числа. Дату, коли виникло певне місто, науковці найчастіше визначають за першою літописною згадкою про нього. Така згадка про Полтаву припадає на 1173 рік, що зафіксовано в Іпатіївському літописі. Там зокрема йдеться, що: “На Петров день” (тобто 12 липня) Ігор Святославич, переслідуючи орди половецьких ханів Кобяка і Кончака, “переїхав Въросколь оу Лтави» і рушив у напрямку Переяслава”. Також те, що Полтаві понад 1000 років, доводять археологічні знахідки.
За літописними або археологічними датами “іменини” відзначають більшість міст світу. Але саме число завжди обирають згідно літописних згадок. Проте нині Полтава, за досить усталеною традицією ряду міст України, відзначає День міста заодно із Днем визволення його від нацистських окупантів, тобто як уже йшлося 23 вересня. Щодо Решетилівки, ситуація теж складалася аналогічним чином протягом тривалого часу: і її День міста з Днем міста Полтави абсолютно співпадав.
Так тривало, доки депутати Решетилівської міської ради на сесійному засіданні 35-ої чергової сесії міської ради 7-го скликання не проголосували за нову дату відзначення Дня міста Решетилівка — 1 травня. Таким чином народні обранці відреагували на ініціативу місцевого активіста та на підсумки громадських слухань із цього приводу. Заодно було внесено відповідні зміни до статуту Решетилівської міської територіальної громади.
Аргументи на користь нової дати
Ініціатором впровадження травневої дати є історик Ігор Гмиря. До слова, цей педагог-активіст провів кропітку роботу на шляху до офіційного затвердження символів міста (Герба і Прапора) та постійно вболіває за популяризацію й туристичну привабливість Решетилівки. Він зазначає, що перенесення дати Дня міста було важливим і необхідним кроком. Адже тут напрошувалася ціла низка аргументів.
Найголовніший із них — наявність першої писемної згадки про Решетилівку в одному з документів. А саме в доповідній для Розрядного приказу від путивльського воєводи Микифора Плещеєва. Можливо, для самого воєводи документ не мав особливого значення і був прикладом звичайної робочої рутини, а от для сучасних решетилівців він відіграв надважливу роль! Адже в цьому документі згадано решетилівського (!) урядника, “что приезжал де он из Решетиловки во Многую” і значиться саме дата 1 травня 1638 року.
Вона і стала першою віднайденою писемною згадкою про Решетилівку і свідчить, що місту мінімум 384 роки. І тому місто із такою солідною історією, переконаний Ігор Гмиря, не повинно підлаштовуватись під менш обгрунтовані дати. Наступний аргумент полягає у тому, що на Полтавщині 23 вересня свої “народини” (фактично в однакову штучно створену дату) святкували не лише Полтава і Решетилівка, а й кілька інших населених пунктів, бо Полтавська область була визволена від нацистських окупантів протягом двох тижнів вересня-листопада 1943 року. Тут не просто оригінальністю й не “пахне”, а взагалі складається враження, що в усіх цих міст-”іменинників” до 23 вересня 1943 року (до звільнення регіону) взагалі ніякої історії не було.
А ще, за словами Ігоря Гмирі, колишні святкування Дня Решетилівки 23 вересня у громадськості асоціювалися саме з темою Другої Світової (донедавна активно застосовувався термін “Великої Вітчизняної війни”). А от тема “народин” Решетилівки відходила не те, що на другий план, а фактично зовсім не була помітною в контексті святкових міроприємств. Та й емоційне забарвлення цих двох подій суттєво дисонувало одне з одним: вшановувати загиблих і віддавати шану живим ветеранам та одночасно помпезно святкувати — зовсім некоректно.
Цікаво, що напередодні 383 річниці з дня першої писемної згадки про Решетилівку (тобто 2021 року, вже після офіційного встановлення нової дати Дня міста), місто отримало доволі оригінальне “вітання” від Національного банку України — сталося так, що 15 квітня у серії “Українська спадщина” тиражем 40 тисяч екземплярів вийшла монета з нейзильберу номіналом 5 гривень під назвою “Решетилівське килимарство”! І це для краян-патріотів мало дуже символічне значення.
Навіщо місту свій особливий день?
Саме таке питання ми наостанок задали активісту-історику. “Навіщо місту день народження? Та ще й унікальний? Бо це і є підтвердження унікальності самого міста, — запевнив Ігор Гмиря. — Кожне місто, як і кожна людина, заслуговує на це, бо воно неповторне. Тим більше, що в нашої Решетилівки 384-х літня історія і в нас є засновник міста — козак-пластун Решетило. Не кожен таким похизується і багато-хто нам навіть позаздрить!
А ще затвердження Дня міста згідно першої документальної згадки — чудовий плюс у туристичному плані. Цю травневу дату на майбутнє прекрасно було б поєднати з проведенням традиційного обласного свята “Решетилівська весна”, яке давно вийшло за межі Решетилівщини, та й навіть області, і є прекрасною візитівкою нашого міста, що вабить гостей з усієї України.
А образ козака Решетила теж не варто залишати поза увагою. Його заслужена роль — стати брендом Решетилівки і вабити краян і туристів у різноманітних іпостасях на кожному кроці!”.
