Понеділок, 22 Квітня, 2024

Перша чарка колом, друга – соколом: алкогольні уподобання наших предків

Кажуть, однією з причин неприйняття Володимиром Великим ісламу, а навернення до християнства, стала його любов до алкоголю. Адже в ісламі він суворо заборонений, а в християнстві є ледь не цілющим напоєм. Уже за часів Київської Русі, до якої входили й землі Полтавщини,  історики та закордонні мандрівники відмічали, що українці дуже веселий, жартівливий та компанійський народ, не останню роль у цьому грав і алкоголь, рецептура якого передавалися з покоління в покоління і була родовим символом. Далі на poltava-future.

Початок пивоваріння та виноробства на Полтавщині

Напої на кшталт пива на території Полтавщини з’явилися ще за часів Київської Русі. При монастирях вже у XII-XIII століттях розпочали діяти пивоварні, до XV століття вони з’явилися у заможної шляхти у приватних господарствах. Наступного століття уже відкрилися перші броварні, які належали державі. З’явилися монополії пивоварів та солодарів. Але вони були напівофіційними, і цей промисел розвивався не так стрімко, адже в той час діла заборона на споживання алкогольних напоїв, окрім великих свят. На початку XVII століття ця галузь була уже монополізованою, тобто право на виробництво алкоголю мали лише старшина або шляхтичі. 

Французький картограф Гійом де Боплан, який в той час подорожував Україною, зазначає в своєму щоденнику, що українці — це народ схильний до гулянь, особливо у цьому їм сприяє алкоголь, який вони купують у панів. Господарі селян дозволяли їм влаштовувати такий відпочинок лише з нагоди весіль, хрестин або великих свят, тоді вони могли самостійно варити пиво. У великих містах почали відкриватися броварні та пивзаводи. 

Але вже перед Першою світовою війною вступила в силу антиалкогольна компанія, яка майже припинила функціонування галузі. А після революції в 1918 році усі пивзаводи перешли до рук держави, а деякі були знищені назовсім. З приходом радянської влади усе виробництво контролювалися державою, було лише 4 сорти пива: 2 світлих, темне та чорне. 

Виноробство на території Полтавщини відоме з ХІ століття, але цей алкогольний напій не набув такого великого поширення, як пиво. Адже сировину, тобто виноград, тут вирощували в невеликих кількостях, виноробство розвивалося більше на Закарпатті та на півдні України. На Полтавщині вино виробляли у маленьких кількостях, переважно при монастирях. Технологія його виробництва, мало чим відрізнялася від технології виробництва сучасного домашнього вина.

Оковита, горілочка, зілля, трунок, настоянка — полтавці полюбляли міцне

Щодо міцних напоїв, то вони були одні із найпоширеніших на Полтавщині. Сировиною для них використовували мед та сік з ягід. Переважно ці напої були щось на кшталт сучасних настоянок, пізніше для виготовлення цих напоїв почали використовувати житнє та ячмінне борошно. Вперше горілку на Полтавщині виготовили приблизно у XIII столітті, і назвали “хлібним вином”. А слово «горілка» почали вживати лише у XVIII ст. До речі, українці робили горілку з пшениці, а росіяни – з жита або суміші вівса, жита та ячменю. Класичне значення вмісту етанолу в напої було 38%, але пізніше для зручності був встановлений стандарт міцності 40%.

Термін “оковита” (“аква” + “віта”), тобто вода життя, як називали раніше горілку пішов від напою з двох інгредієнтів: винний спирт, розведений водою. Існує багато легенд про те, що козаки на Запорізькій Січі не гребували алкогольними напоями. Частково це правда, адже саме в добу козаччини горілчане виробництво було в розквіті, виробники навіть налагодили невеликий експорт до Росії. 

Крім того, на Полтавщині майже у кожному будинку робили домашні настойки за власною рецептурою, для них використовувалися різноманітні фрукти, ягоди, продукти бджільництва та крупи.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.