Назви більшості вулиць Полтави пов’язані з іменами відомих особистостей: діячів науки, культури або військових, які відважно боролися за свій народ та його майбутнє. Час від часу бульвари, провулки і навіть великі вулиці перейменовують, підбираючи їм імена тих, хто, на думку міської влади, більшою мірою гідний бути увіковіченим і не канути в забуття. Детальніше про це у нашому матеріалі на сайті poltava-future.
Зміна назв вулиць Полтави
Треба сказати, що ті чи інші частини міста регулярно змінювали свою назву протягом усього часу існування Полтави (а це, до речі, кілька століть). Цікаво, що перше масове перейменування вулиць відбулося ще до Жовтневого перевороту в 1909 році. Його приурочили до 200-річного ювілею Полтавської битви.
Другий етап реформацій, пов’язаний з назвами міських провулків і вуличок, випав на період з 1917 по 1920 роки. Ще кілька перейменувань відбулося вже після закінчення Другої Світової Війни, коли місто активно відновлювалося після фашистських руйнувань. Будувалися квартали і навіть цілі мікрорайони, з’являлися вулиці, провулки, площі, бульвари та інші елементи міської інфраструктури. Цілком зрозуміло, що тоді їм переважно давалися імена військових та комуністичних діячів.
Коли Україна, нарешті, здобула незалежність, почався третій етап перейменування різних міських і сільських об’єктів. Це відбувалося по всій країні, включаючи і Полтаву. Третя хвиля змін у назвах вулиць і провулків триває й донині.
Історія вулиці Баяна
Практично всім корінним полтавцям відома вулиця Баяна. При цьому, більшість навіть гадки не має, іменем кого вона названа і ким був цей самий Баян. Є навіть такі, які вважають, ніби вулиця названа на честь популярного музичного інструменту.
Раніше дана вулиця вважалася провулком і носила назву Токарний. Перейменування її відбулося тільки в 1951 році, коли честь і добре ім’я Йосифа Баяна були, нарешті, відновлені.
22.06.2011 року була урочисто відкрита меморіальна табличка Баяна, що з’явилася на фасаді будинку №6. Її встановили замість пам’ятника молодому полтавському партизану, який віддав життя за свій народ. Меморіальну дошку приурочили до 70-річчя Другої Світової Війни.
Загальні відомості про те, ким був Баян, можна прочитати на присвяченій йому меморіальній дошці. Він народився в 1922 році в Полтаві і помер у віці всього 22 років (в 1944 році). Баян разом зі своїм соратником Лімовим створив молодіжну антифашистську організацію, що діяла з 1942 по 1943 рік. За такий короткий проміжок часу підпільники змогли організувати втечу 2 десятків льотчиків з фашистських концтаборів, а також забезпечили проведення складної операції солдату Друзіну.
Після закінчення Другої Світової Війни НКДБ провело арешт Баяна, мотивувавши свою дію тим, що в його організації не перебували комуністи. Йосифа жорстоко катували, допитували, змушуючи зізнатися в державній зраді і в протидії комуністам. Зрештою, його вбили, списавши це на самогубство, нібито вчинене юнаком у камері. Після таких подій ім’я Баяна перебувало під суворою забороною (радянська влада взагалі була часом глобальної цензури), поки його в 60-х роках не реабілітували і в пам’ять про сміливого патріота не назвали вулицю його ім’ям.
Полтавський колекціонер, а також ентузіаст історії Сергій Козлов був ініціатором (і багато в чому виконавцем) відкриття меморіальної дошки Баяну. Збиралися навіть поставити пам’ятник полтавському сміливцю, який так багато зробив для своїх співгромадян, але на жаль, далі обговорень це не пішло.
Вулиця Панянка носить назву красуні-рятівниці
Не всі вулиці Полтави отримали свої назви на честь якихось військових, політиків чи діячів культури. Наприклад, вулиця Панянка має дуже цікаву і багато в чому навіть незвичайну історію. Це одна з найстаріших полтавських вулиць, названа на честь неймовірно красивої дівчини, яка в XVIII столітті врятувала жителів міста від чуми (в той час дана хвороба не лікувалася, від неї вмирали в страшних муках).
За легендою, красуня володіла знахарською майстерністю і розбиралася в травах. Коли в Полтаву прийшла так звана «чорна смерть», дівчина з’явилася до начальника міста, показала місце, де потрібно в найкоротші терміни вирити колодязь і сказала, що водою з нього вона зможе врятувати людей від чуми.
На нинішній вул. Панянка вирили колодязь, дівчина набирала з нього воду, додавала в неї якісь трави і рослини, а потім обробляла цим зіллям людей. Дивно, але невиліковна хвороба дійсно відступала. Коли епідемія пішла на спад і місто очистилося від наслідків жахливої «чорної смерті», вулицю, на якій стояв диво-колодязь, вирішили назвати на честь красуні, що рятувала людей. Так у Полтаві з’явилася вулиця Панянка.
Вулиця Соборності
Соборності – одна з головних (і найдовших) полтавських вулиць. Вона проходить через Київський і Шевченківський райони, починаючись біля Соборної площі, а закінчуючись на площі Зигіна. Вона отримала назву на честь соборності українських земель. У різні часи вулиця носила назви Успенської, Мостової, Олександрівської, Куракинської і навіть Сталіна. Багато полтавців пам’ятають дану «міську артерію», як вул.Жовтневу. Таку назву було присвоєно вулиці в післявоєнний час. Сучасне позначення з’явилося вже за часів незалежності України.
Вулиця Петлюри названа на честь організатора українських Збройних сил
Вулиця Петлюри отримала свою нинішню назву не так давно. Раніше це була вул. Артема. Відповідно до «Закону про декомунізацію» В.Головко (на той час начальник Полтавської держадміністрації) затвердив зміну назви даної вулиці.
Вул. Петлюри названа на честь українського державного, політичного і військового діяча, «батька» Збройних сил України та члена Генерального Секретаріату Української Центральної Ради. Він був Головним Отаманом військ Української Народної Республіки та головою Директорії УНР. С. Петлюра підло убитий в 1926 році у Франції (в Парижі) таким собі с.Шварцбардом, який був ніким іншим, як агентом НКВС. Офіційно вважається, що у француза нібито були особисті рахунки з українцем. Петлюра похований в Парижі на кладовищі Монпарнас.
В рамках декомунізації також були перейменовані вул. Бакинських Комісарів (тепер вул.Січових Стрільців), вул. Володарського (тепер вул. М. Дмитрієва), вул. Колійна (стала вул. Вороніна), вул. Боженка (отримала ім’я українського гетьмана Данила Апостола) та інші.
