Понеділок, 20 Травня, 2024

Чи правда, що вітчизняна ракетна історія почалася на Полтавщині і хто тоді стояв у її витоків?

Його називають “піонером” військової ракетної техніки. На честь нього, завдяки заслугам на Землі, назвали один з кратерів Місяця. Мова про Олександра Засядька — інженера-артилериста імператорської армії, генерала-лейтенанта артилерії, конструктора із розробки ракетної зброї та винахідника першої в світі бойової ракети. Росіяни вперто говорять, що це саме їхній славетний винахідник. Проте він народився в Україні, мав корені козацького роду і перші запуски своїх новітніх ракет проводив на рідній Полтавщині.  Яким був винахідник Засядько і які його успіхи приписує собі ворожа нам нині країна? Далі на poltava-future.

Лютенька

Олександр Засядько народився у селі Лютенька, що розкинулося на лівому березі Псла за кілька десятків кілометрів від м. Гадяча, що на Полтавщині. Населений пункт має цікаву насичену історію. На початку визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького Лютенька стала сотенним містечком Гадяцького полку. Згодом увійшла до Полтавського, Зіньківського і знову до Гадяцького. У др. пол. ХVІІ ст. містечко стало резиденцією гадяцького полковника Михайла Бороховича. Свого часу Лютенька входила до складу Гадяцького замку — господарської столиці усіх українських гетьманів. Була вона й персональним володінням Б.Хмельницького. Тут знаходилися і маєтності Пилипа Орлика. А в склепах Свято-Успенської церкви спочивав прах гетьмана Лівобережної України Івана Брюховецького та згаданого наказного гетьмана українського війська М.Бороховича. На околицях Лютеньки розміщувалися маєтності відомих графських родин. 1764 року її в дарунок отримав останній гетьман України Кирило Розумовський, який 1785 продав свої маєтки в державну казну… І це лише окремі найважливіші віхи в історії Лютеньки, а було їх ще чимало…

Козацькі корені

Тож саме у Лютенці 7 (20) листопада 1779 року  народився нащадок давнього козацького роду і в майбутньому знаменитий винахідник і військовий діяч Олександр Дмитрович Засядько. Дослідники зазначають, що військовий хист і відвагу він перейняв по крові — від прапрадіда, реєстрового козака, полковника Якова Засядька, від сотників — прадіда Лук’яна Засядька та діда Данила Засядька. А ще від батька Дмитра Засядька, котрий був головним гармашем Запорізької Січі, титулярним радником та близьким родичем останнього кошового отамана Петра Калнишевського. 

Біографи кажуть, що трьохсотлітній козацький родовід, родинні перекази про успіхи предків-запорожців і атмосфера рідного козацького села мали великий вплив на світогляд Олександра Засядька. Хлопець ріс у козацькому містечку, що мало славу неприступної фортеці, де з 4 000 населення третина була козаками, що свято оберігали свої традиції. Хлопчину навіть похрестили у церкві, яку тутешній люд називав Запорозькою. 

Першу освіту Олександр здобув у батьківському домі. Через величезний вплив на нього Псалтиря, хлопець хотів стати священиком. Але батько, генерал-майор Дмитро Данилович відав синів, 10-річного Олександра і 12-річного Данила, навчатися в Артилерійський інженерний шляхетський кадетський корпус у петербурзі, особисто попросивши про це в листі імператрицю Катерину ІІ.

Олександр набув солідних знань з фізики, хімії, механіки, математики та інших наук, а ще з артилерії та фортифікації. Він мав чудові здібності до іноземних мов. Вивчивши німецьку і французьку згідно програми, сам вирішив опанувати іспанську і латину. Хлопець мав гострий розум, твердий характер і жертовне серце.

1797 року 18-річний Олександр Засядько розпочав кар’єру підпоручиком артилерії у 10-му артилерійському батальйоні і вже за рік став поручиком. ХVІІІ ст. для братів Олександра і Данила завершилося участю в Італійському й Швейцарському походах фельдмаршала О.Суворова, у яких Олександр виявив неабияку відвагу. Він був серед перших в облогах і штурмах, брав участь у рукопашних боях, тричі втрачав убитим під собою коня, двічі Засядьку прострілювали кивер (головний убір військового).  Звання поручика він отримав прямо на руїнах взятої фортеці. Бойовий досвід раз за разом став джерелом вагомих знань.

15 років на війні…

Засядько штурмував і турецьку фортецю Ізмаїл 1790 року, був учасником  російсько-турецької війни (1806-1812), французько-російської (1812) та інших воєн. Турецьку кампанію почав капітаном, а закінчив підполковником. Лише протягом 1804-1811 років за участь у військових баталіях він відзначений  кількома орденами, Алмазним знаком та золотою шпагою з написом “За хоробрість”. 

1807-го у війні з Туреччиною Засядько обладнав пристрій для прицілу гармат і вони точно влучали в цілі. Він був безстрашним воїном і командиром. Є свідчення, що навіть після кульового поранення в ногу в одному з боїв не лишив своїх артилеристів. 1813 року під час чергової війни Засядько добровільно погодився бути заручником  у м. Торн, поки йшли переговори про капітуляцію гарнізону, за що прусський король нагородив його орденом “За заслуги”. За хоробрість, прихильність і скромність солдати його любили.  І попереду було ще багато звань, битв та нагород, чимало з яких унікальні. 

Золота шпага “За хоробрість”

15 років безперервних баталій на землях Італії, Туреччини, Німеччини, Франції і інших. У 35 років він не лише мав шпагу “За  хоробрість”,  чин полковника, 7 орденів, а й величезну славу. І майже 15 років бойового шляху брати Засядьки  пройшли разом. 1813-го у битві з французами Данила поранили і він потрапив у полон…

Винаходи Засядька

О.Засядько демонструє ракету фельдмаршалу М.Б.Барклаю-де-Толлі.

Повернувшись до мирного життя, Олександр присвятив себе створенню бойових ракет, які б зупинили будь якого противника. Його досвід наводив на думки про модернізацію галузі. Робити винаходи Засядько приїхав у рідну Лютеньку. Отримав кошти на життя і досліди, продавши 1815-го невеликий маєток батька під Одесою. В Лютенці Засядько звів кузню, обладнав піротехнічну лабораторію, запрошував сюди фахівців. Місцина біля тутешнього лісу стала випробувальним полігоном. Він працював по 20 годин на добу, у той час, коли недоброзичливці казали, що взявся спалити  губернію. А між тим саме тоді у Лютенці на Полтавщині почалася вітчизняна ракетна історія! Близько двох років винахідник випробовував і удосконалював ракети на рідній Полтавщині. 

Пороховий завод

Незабаром про дивну зброю Засядька почули в петербурзі. Результатом цього став імператорський наказ очолити новостворене Михайлівське вище артилерійське училище, піротехнічну лабораторію і Охтинський пороховий завод. Згодом усі підпорядковані Засядьку заклади стали зразковими.

Маючи колосальну працездатність, він уперто шукав рецептуру пороху. Вивчав, якою має бути товщина стінок, щоб ракети влучали точно в цілі і так започаткував нову галузь — теорію ракетної тяги.  1817-го створив кілька типів бойових порохових ракет і пристрій для їх запуску, розробив тактику використання такої зброї. 1818 року зафіксована дальність польоту перших бойових ракет Засядька становила  2670 метрів.

Він конструював ракети запалювальні — для підпалювання укріплень ворога та гранатні (фугасні) для знищення противника. Перевагою його зброї були легкі пускові установки-триноги. Їх міг нести один солдат. На коні установка перевозилася без повоза, як звичайна поклажа. Пускові установки залпового вогню винахідник збудував першим у світі  (це фактично перші “катюші” і “гради”). З однієї триноги такої РСЗВ майже одночасно чи по одній вилітали 6 ракет. Освітлювальні ракети, з якими експерементував винахідник, перетворилися в далекобійні бойові, фугасні й запалювальні. Його сигнальні ракети злітали на висоту 40 сажнів, уночі їх було видно за 40 верст. 

Засядько став засновником першого в імперії ракетного заводу в перербурзі (згодом завод перевели до Миколаєва) та Вищого артучилища. Він започаткував створення нового виду збройних сил, створивши першу ракетну роту. Також Засядько відзначився винаходом порохового млина, що відвертав виникнення вибухів під час вироблення пороху. Він винайшов калібромір і лафет із гарматою для використання під час захисту фортець. Проводив досліди зі зброєю, відлитою в глиняні форми і цікавився скільки разів можна відливати стару зброю, зберігаючи якість металу. Засядько фактично винайшов переносну машину для переміщення зброї найбільшого калібру, а ще фортецький лафет особливого приладу і проводив безперервні досліди з ракетами. 

1827 року Засядька призначено начальником штабу артилерії. У російсько-турецькій війні (1828) при штурмі фортеці Бреїла під час першої такого роду ракетної атаки ракети Засядька прицільно вражали цілі на відстані до 4 кілометрів. Ворог тоді здався і відступив. Винахідник раз за разом доводив успішність застосування таких ракет в горах і на рівнині, їх можна було випускати з кораблів. Такої зброї на той момент ще не було. І вона вводила ворога в паніку. Тому ракети Засядька в імперії взялися оперативно виготовляти. 

Пусковий станок конструкції Засядька

Останні роки життя

1829 Засядьку було присвоєно чин генерал-лейтенанта. Службі в армії він віддав 37 років. Але 1834 його відправив у відставку… ревматизм. У пошуках м’якого клімату Засядько переїхав до Харкова. 

Він був одружений з дочкою одеського полковника М.Гейера Єлизаветою і мав 8 дітей. Життя змінилося, а прагнення до винаходів не зникло. Мріючи про прокладення нового торгового шляху до Індії, про вільний рух Дніпровими порогами, Засядько винайшов машину, яка могла забезпечувати вільне плавання… 

1838 року О.Засядько помер. За однією з версією похований у Курську. Є й інша: за тиждень до смерті винахідник наполягав, щоб його перевезли з Харкова неподалік до містечка Куряжа. Тому назви Куряж і Курськ дослідники могли сплутати… При будівництві колонії для дітей-правопорушників у Куряжі знайшли могилу з залишками генеральської форми і золоту шпагу з написом “За хоробрість”. Ці речі у Другу Світову намагалися евакуювати з одного з музеїв, та дорогою ешелон знищила ворожа авіація.

Розрахунки О.Засядька, його винаходи, розроблені ним принципи реактивної тяги,  балістики та інші теоретичні і практичні розробки допомогли вченим Миколі Кибальчичу, Костянтину Ціолковському, Юрію Кондратюку у розвитку ракетно-космічної галузі. Виходить космічна ера для українців почалася 1815 року на Полтавщині?

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.