П’ятниця, 23 Лютого, 2024

Як зароджувалась авіація в Полтаві?

Більшості полтавців відома низка скандалів та перипетій, що відбувались з полтавським аеропортом починаючи з 2017 року, коли він отримав статус міжнародного. Декілька реконструкцій, зникнення коштів, перенесення відкриття, відмова компанії “Sky Up” у співпраці через поганий стан злітної смуги (через рік після реконструкції) та, нарешті, чергова зупинка роботи. Фактично, кількість міжнародних рейсів, які з того часу реально прийняв аеропорт “Полтава” можна перерахувати на пальцях. Але так було не завжди. В середині 20 століття Полтава славилась своєю надзвичайно потужною авіабазою, звідки здійснювались не лише цивільні польоти, а й проводились історично-важливі військові операції. Тож як зародилась та розвивалась полтавська авіація? І чому почала занепадати? Далі на poltava-future.

Коротко про історію створення полтавського аеродрому

Полтавська авіація зародилась у 20-х роках 20 століття, коли керівництвом Радянського Союзу було прийнято низку рішень щодо відкриття нових авіаліній та військових авіабаз на території України. На цьому тлі утворилось нове акціонерне товариство “Укрповітрошлях”, яке мало забезпечити пасажирські рейси по території країни та за її межами, а за розвиток військової авіації відповідав Червоний Повітряний флот. Створення авіабази саме у Полтаві відбулось за підтримки українського військового льотчика Миколи Комарницького – він особисто займався пошуком найкращого місця для побудови аеродрому. Таким чином, вже у травні 1924 року полтавський аеропорт мав змогу приймати вантажні, військові та цивільні рейси, а у місті було організовано Всеукраїнську школу льотчиків. Перші цивільні повітряні сполучення проходили між Полтавою та Харковом, Києвом, Кіровоградом і Одесою – ці рейси стали регулярними. 

Важливий етап у розвитку полтавської авіації почався у 30-х роках 20 століття – у регіоні запустили нові літаки, які використовувались для доставки пошти та посилок. Так, поштово-вантажні перевезення стали можливими з Полтави до Кременчуцького, Диканського, Карлівського та інших районів. Також з’явилось авіасполучення між Полтавою та Миргородом для цивільного населення, активно розвивалось літакобудування.

Але все змінилось з початком Другої світової війни: німецько-фашистські загарбники розбомбили частину аеродрому, а під час окупації Полтави використовували його з метою базування власних літаків “Heinkel He 111”. Ситуація покращилась лише у 1943 році, після відвоювання радянськими військами міста. Тож полтавський аеродром встиг послужити на перемогу Радянського Союзу та навіть став одним із ключових місць для проведення секретної радянсько-американської військової операції “Френтік”.

Що таке операція “Френтік”?

Подробиці таємної військової операції “Френтік”, яка проходила у 1944 році у Полтаві, тривалий час були засекречені – аж до 1990-х років. Для того, щоб разом протистояти фашистській Німеччині, радянські та американські льотчики мали об’єднати свої зусилля. Керівництво СРСР погодилось надати авіабази на своїй території для розміщення літаків США і сумісних атак на супротивника. Найкраще для цього підходили авіабази Полтавщини, тож для базування американської авіації було залучено 3 аеродроми – у Полтаві (“Station 559”), Миргороді (“Station 561”), та Пирятині (“Station 560”). Дуже швидко всі бази відремонтували та оснастили сучасною західною бомбардувальною технікою. Контроль за проведенням операції було покладено на Елліотта Рузвельта (сина президента США Франкліна Рузвельта), який особисто прилетів до Полтави. Ідея операції полягала в утворенні повітряного трикутника між Англією, Італією та Полтавою. Бомбардувальники, що вилітали з Англії та Італії атакували Німеччину, і приземлялись у Полтаві для дозаправлення, і навпаки. Таким чином було здійснено більше тисячі успішних бойових польотів, у той час, як німецькі військові не могли зрозуміти звідки ж вилітають літаки. Але, за іронією долі, до рук ворогів потрапив фотокореспондент, у якого були знімки полтавського аеродрому. Для Полтави це обернулося трагедією: вночі з 21 на 22 червня 1944 року місто зазнало масованої атаки німецькою авіацією. Аеродром було повністю знищено, багато людей загинули, техніка згоріла. Радянські повітряні сили не чинили спротиву, через те, що не були готові до такого повороту подій. Тоді ж німці розбомбили й бази у Миргороді та Пирятині. Ось так завершилась операція “Френтік”. Та не зважаючи на сумний фінал, все ж таки вона зробила значний вклад у перемогу над Німеччиною. Радянські та американські пілоти проявили справжній професіоналізм та взаєморозуміння. Історики підкреслюють, що саме злагоджена командна робота під час операції “Френтік” вплинула на хід усієї війни. Але для багатьох ці факти є досить дивними, адже вже через декілька років після цього Радянський Союз почав навіювати населенню антиамериканську пропаганду.

Після війни

Після завершення Другої світової війни полтавський аеродром знову відбудували та використовували для розміщення авіаційного полку: керівництво вважало, що потреба у власній стратегічній авіації досі актуальна. Поволі відновились і пасажирські рейси. Та зі здобуттям Україною незалежності на тлі зміни політичного курсу авіабаза, як військовий об’єкт припинила своє існування. Кількість цивільних рейсів також знизили – значно впав пасажиропотік. А після передачі аеропорту у власність місцевої влади всі польоти зупинились – через брак коштів. 

Музей важкої бомбардувальної авіації

Поряд з полтавською авіабазою у 2007 році було створено музей важкої бомбардувальної авіації. Експозицію музею було сформовано з літаків, що підлягали знищенню. Сюди увійшли стратегічні ракетоносці, винищувачі, тактичні бомбардувальники, транспортні літаки та вертольоти. Також серед експонатів можна побачити макети авіаційних бомб та крилатих ракет. Музей розташований просто неба.

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території музею важкої бомбардувальної авіації проводили заходи, присвячені вшануванню полеглих льотчиків під час Другої світової війни, серед яких були виставки військової техніки та зброї. 

Полтавський музей авіації та космонавтики

Є у Полтаві ще один музей, який присвячений історії розвитку авіації на Полтавщині – це Полтавський музей авіації та космонавтики, відкритий у 1987 році. Тут можна дізнатись про видатних науковців та винахідників з Полтавщини, що брали участь у літако- та ракетобудуванні, про ту саму операцію “Френтік”, про розвиток сучасної космонавтики тощо. Значна увага приділяється біографії Юрія Васильовича Кондратюка, що працював над теоріями польотів у космос. Від співробітників музею також можна дізнатись про існування у Полтаві Всеукраїнської школи льотчиків (1931 – 1937) та її найкращих викладачів та випускників, подивитись старі фотознімки того часу. У виставкових залах також розміщені дипломи, медалі та нагороди полтавських льотчиків, а також їх особисті речі, серед яких є книги, мапи зі схемами польотів та розташувань ворожих частин тощо.

Реалії після 24.02.2022

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато українських льотчиків стали на захист держави. На превеликий жаль, протягом 2022-2023 років війна забрала життя талановитих пілотів родом із Полтавщини, асів своєї справи – Олександра Оксанченка, Степана Чобана, Сергія Проказіна, Дениса Кирилюка.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.