Полтава – історична та культурна «родзинка» України, кожен куточок якої буквально просякнутий давньою, насиченою подіями історією. Якщо не всі, то більшість полтавських вулиць мають давнє минуле, вони неодноразово змінювали назви, а іноді й статус. Найбільш довгим та старим вулицям міста, розповідає сайт poltava-future, безумовно є, що розповісти тим, хто вирішить прогулятися по них і заодно дізнатися їх історію.
Найдовші вулиці Полтави
Полтава – досить невелике, компактне місто, проте, далеко не всі міські вулиці мають відносно малу протяжність. Найбільшою довжиною, а заодно і значним віком може похвалитися кілька «міських артерій»:
- Європейська
Це не тільки найдовша, але і найбільш жвава, а ще галаслива вулиця в Полтаві. У далекому 1805 році виконувався план так званого регулярного планування міста і тоді ж заклали дану вулицю. Її довжина становить, ні багато ні мало, 5 з половиною кілометрів. Саме вул. Європейська з’єднує міський центр з великою автомагістраллю «Київ-Харків» та веде в напрямку м.Кременчук.
Раніше на цьому місці була роз’їжджена грунтова дорога (до речі, досить широка), по якій можна було потрапити в м. Кременчук або в м. Кобеляки (тоді ще мало статус села). Свою нинішню назву вулиця отримала відносно недавно – в 2016 році (в результаті прийняття закону «Про декомунізацію»). Поштовхом до перейменування послужили трагічні події 2013-2014 рр.
Раніше вулиця звалася Єгор’ївською, потім їй дали ім’я Л.Д. Троцького (не важко здогадатися, що це було за радянських часів). Трохи пізніше, в 1925 році найбільшій міській «артерії» вирішили присвоїти ім’я Фрунзе – полководця, хоробро проявившого себе підчас Громадянської війни.
- Панянка
На перший погляд, назва даної вулиці здається дивною. Але це тільки до тих пір, поки не стане відома її історія. Вул. Панянка отримала свою назву від так званого Панянківського яру, який знаходиться між Панянською горою та річкою Ворскла. Починається ця вулиця в Сонячному парку, який раніше називався Піонерським (перейменований в розрізі декомунізації), біля вулиці Дворянської і проходить до проспекту Миру.
Якщо запитати про Дворянську вулицю у випадкового полтавського перехожого, швидше за все, він скаже, що в Полтаві такої немає. Справа в тому, що дана назва дуже давно не використовується. Після революції 1917 року ця вулиця стала зватися вул. Паризької Комуни (під такою назвою вона добре відома старшому поколінню), а в 2016 році закон «Про декомунізацію» призвів до чергового перейменування: вулиця отримала ім’я славного українського гетьмана Пилипа Орлика.
- Пушкіна
Пушкіна – одна з найдовших полтавських вулиць, яку дивним чином не торкнулися численні перейменування або зміни маршрутів пролягання, як це було з іншими старими міськими «артеріями». Назву вулиці дано в 1908 році на честь всесвітньо відомого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Раніше, на початку 19 століття, це місце звалося вулицею Кузнецькою.
Складно сказати, чи збереже вул. Пушкіна свою назву в найближчі роки, оскільки в результаті військових дій в Україні стало активно підніматися питання про дерусифікацію. Доречі, шкільну програму МОН обіцяє переглянути (і відповідним чином змінити) не далі, як цього літа.
- Соборності
Вулиця Соборності – одна з центральних полтавських «артерій», вона починається від Соборної площі і закінчується на площі Зигіна. Раніше вулиця носила назву Жовтневої, саме під таким ім’ям її пам’ятають представники старшого покоління. Вулиця була прокладена в далекому 18-му столітті, тоді вона стартувала від Успенського собору і проходила до Київських воріт Полтавської фортеці (тоді вони розташовувалися між Сонячним і Петровським міськими парками). Спочатку її назвали Успенською, потім була назва Пробивна (в деяких документах зустрічається «Мостова»). Цікаво, що в той час вона була єдиною вимощеною міською вуличкою. Є відомості, що таке покриття зробили тимчасово, але як то кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. В результаті зроблена вручну, кам’яна бруківка так і залишилася на землі, ставши чимось на зразок пам’ятки даної вулиці.
Назву Жовтнева ця вулиця отримала в 1922 році, протягом декількох післявоєнних років вона звалася вул. Сталіна, але потім даному міському об’єкту знову повернули назву, пов’язану з Жовтневою революцією. Примітно, що вул.Соборності не перетинає Корпусний парк, а як би обтікає його, обходячи по колу, такою химерною формою може похвалитися мало яка з українських вулиць.
Сьогодні вулиця носить ім’я на честь неподільності та єдності українських земель, як і Соборна площа, вона була названа в розрізі виконання закону «Про декомунізацію». На ній розташовується кілька історичних будівель, що заслуговують найпильнішої уваги. Будинок за адресою Соборності, 34 зведений в 1844 році, раніше він був власністю домовласника Варшавського, пізніше тут розташовувалася реміснича управа і навіть щось на зразок давньої кредитної організації, яка в той час називалася «Товариство взаємного кредиту купців». Будівлю за адресою Соборності, 29 займають банк і магазини, раніше це був «Гранд Готель», яким володів хтось на ім’я Ілля Гінсбург, а трохи раніше, в 19-му столітті будинок належав все тому ж Варшавському.
Вулиця Довга чи довга?
Цікаво, що «довга вулиця» – це не тільки епітет або позначення, а й назва одного з полтавських об’єктів. Неподалік від річки Ворскла та полтавської школи № 35 проходить вул. Довга, яка крім імені не має нічого спільного з довжиною або габаритами.
У Полтаві чимало вулиць, провулків, бульварів, скверів і площ із цікавими, а нерідко й химерними назвами. Щоб зрозуміти, чому та чи інша частина міста зветься саме так, слід зануритися в довгу, заплутану, але надзвичайно захоплюючу історію міста.
