Четвер, 28 Березня, 2024

Полтавські вокзали: історія та сучасність

Трохи більше двадцяти років тому в Полтаві функціонувало 2 автовокзали, але місто росло, розширювалося і незабаром виявилося, що потрібно, як мінімум, вдвічі більше транспортних центрів. Так у Полтаві з’явилися ще 2 станції відправлення приміського та міжміського транспорту. Це дало свій результат: черги біля кас чарівним чином розсмокталися, та й ажіотаж на квитки щез.

Сучасні люди в своїй переважній більшості приходять або приїжджають на вокзали, купують квитки і їдуть у своїх справах, при цьому, практично нічого не знаючи про їхню історію і появу. Виправляємо ситуацію у нашому матеріалі на сайті poltava-future.

Полтавський автовокзал: молодий але ефективний

АС-1 – далеко не найстаріший і цікавий, але зате найбільш великий транспортний вузол Полтави. Автовокзал обласного значення “переселили” в нову будівлю в 1986 році, перед тим він знаходився в іншій будівлі неподалік. Вона було меншою за розміром і не такою зручною, як нинішнє приміщення АС-1.

Автостанція знаходиться на перетині вулиць Бендери (колишня вул. Калініна) і Великотирнівської. У такого розташування є одна велика перевага – близькість до великої автомагістралі “Київ-Харків” (повна назва “Київ-Харків-Довжанський”). Пасажирам, які прибувають на АС-1, зручно добиратися з неї в будь-який кінець Полтави. Поруч з автовокзалом знаходиться 2 зупинки громадського транспорту, через які курсують тролейбуси та автобуси майже по всіх міських маршрутах.

Будівлю Полтавського автовокзалу навряд чи можна назвати зразком архітектурного мистецтва, зате вона досить простора і комфортна. Її архітектором була Валентина Богаченко. За проектом, дім збудували в стилістиці модернізму. До речі, не так багато полтавських будинків можуть похвалитися тим, що відносяться до такого стилістичного напрямку.

У довоєнні і докарантинні часи з даної АС стартувало трохи менше 300 рейсів в різні області України (середнє навантаження було близько 280 рейсів в день). У будні з Полтавського автовокзалу щодня роз’їжджаються по Україні приблизно 2000 осіб, а у святкові та вихідні дати дана кількість збільшується в 2,5 рази.

Зручно, що в приміщенні автовокзалу є перукарня, буфет, пункт обміну валют і навіть пара банкоматів.

Полтавська автостанція №2

Друга полтавська автостанція, за якою закріпилося народне прізвисько “Стара” знаходиться майже в центрі міста: на вулиці Шевченка, 65. Вона займає досить-таки старовинну будівлю, зведену в середині минулого століття. Крім АС – 2 в ній є ветеринарна аптека-магазин, буфет та інші організації, що орендують площу в 2-поверхівці. Раніше з другого автовокзалу відправлялося в день до 40 рейсів, але сьогоднішній воєнний стан вніс свої корективи – їздить не більше половини автобусів.

АС-3 міста Полтава: чи варто було закривати?

За адресою вул. Зіньківська, 6 (це недалеко від Київського залізничного вокзалу) в 2009 році відкрили третю автостанцію. Правда, в 2020 році АС-3 закрили, не назвавши безпосередньо конкретної причини. За однією з версій, на цьому місці збиралися будувати житловий квартал, за іншою – у неї наче б то був маленький пасажиропотік. Проте, АС-3 мала дуже зручне розташування і її закриття засмутило багатьох місцевих жителів, які регулярно їздять у Сумському напрямку (Гадяч, Зіньків, Миргород та ін.).

Залізничний вокзал Полтава-Південна – найстаріший транспортний вузол Полтави

Історія першого полтавського вокзалу почалася в далекому 1870 році, коли в Російській імперії прийняли рішення запустити потяги за маршрутом Кременчук-Полтава (довжиною 110 верст, тобто, 117,5 км). Це була перша залізниця в Полтавській губернії. Через рік проклали ще одну колію в напрямку від Полтави до Харкова.

Вокзал у той час знаходився у вельми скромному дерев’яному приміщенні, яке через 10 років замінили на капітальне. У 1880-му році приміщення станції Полтава-Південна відносилося до Харківсько-Миколаївської залізниці, потім у 1934 р.її перейменували на Південну залізницю. 

Починаючи з 1871 року, на території міста працювали паровозоремонтні майстерні, які потім перетворилися на полтавський тепловозоремонтний завод, а також локомотиве депо (раніше називалося паровозним депо).

У 1926 році на площі біля вокзалу (вона так і називалася Привокзальна) було вирішено побудувати клуб, назвавши його клубом Залізничників. До речі, саме він став прототипом для Ільфа з Петровим В старій, але від цього не менш смішний кінокомедії «12 стільців». Справа в тому, що в Полтавському клубі в одному зі стільців свого часу знайшли скарб.

У 1941 році приміщення Південного вокзалу було практично повністю зруйноване німецькими військами, його взялися відновлювати після війни. У 1947 р.за проектом архітектора Євгена Лимаря побудували дім в стилі ампір, який використовується і донині.

Над центральним входом (на фасаді) є барельєф з 2 пам’ятними датами: 1709 і 1943 рр. перша відноситься до перемоги над шведами в Полтавській битві, а друга, відповідно, знаменує про порятунок Полтави від фашистів.

22 роки тому вокзальний комплекс відремонтували і провели реконструкцію. Там облаштували окрему будівлю для пасажирів, відкрили «кімнату матері і дитини», а також здали частину приміщеннь в оренду сервісним центрам. Паралельно ремонту будинку привели в порядок ж \ д платформи.

Полтава-Київська – друга полтавська залізнична станція 

У 90-х роках позаминулого століття почалося будівництво залізниці Київ-Полтава-Лозова, а в 1901 році в Полтаві відкрив свої двері Київський вокзал, з якого регулярно відправлялися рейси в столицю і назад.

Назву «Полтава-Київська» вокзал отримав вже після Жовтневої революції. Під час Другої Світової Війни будівлю Київського вокзалу спіткала та ж доля, що і Південного – він був практично повністю зруйнований німецькими військами. Нове приміщення звели  в 1965 році за проектом архітектора Зінаїди Котлярової. Відповідно до її задумки, вокзал збудували в дусі російського класицизму. Тоді ж до нього провели тролейбусну лінію №1 (маршрут «Київський вокзал – Південний вокзал»), яка діє і зараз.

Оскільки поруч з вокзалом розташовувалися 2 заводи (Турбомеханічний і Маслоекстракційний), а також хлібозавод і м’ясокомбінат, даний залізничний вокзал став однією з найбільших залізничних товарних станцій України.

Київський вокзал став першим у Полтаві і другим в Україні, що прийняв швидкісний потяг «Столичний експрес». Раніше на фасаді будівлі красувалася абревіатура «М.К.В.Ж.Д.», яка розшифровувалась, як Московсько-Києво-Воронезька залізниця.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.