Полтава налічує кілька медичних закладів (лікарень, поліклінік та амбулаторій), серед яких є державні та приватні. Останні з’явилися не так давно, ще 10-15 років тому жителі міста зверталися за допомогою виключно до лікарів, які працюють в держустановах.
Основним медичним центром, осередком медицини в Полтаві та області, повідомляє сайт poltava-future, є обласна лікарня імені Скліфосовського. Вона має давню, цікаву історію, повну несподіваних подій та складних періодів.
Як з’явилася клініка Скліфосовського
Дана лікарня була відкрита в далекому 1802 році. У той час вона розташовувалася в приватному будинку, у якому вдалося поставити всього 2 десятки ліжок для пацієнтів. Всього за рік стало зрозуміло, що в цьому приміщенні хворим і медперсоналу занадто тісно (лікарі не можуть нормально працювати), так що в 1803 році установу перенесли в інший будинок на околиці міста (в Кобищанах). Тут поставили ще півсотні ліжок, і тепер лікарня могла прийняти вже 70 осіб одночасно. Втім, цього теж виявилося занадто мало.
У 1804 році з дерева побудували 2 благодійні корпуси на вулиці Новополтавській, потім перейменованій на вул.Тараса Шевченка. Завдяки розширенню вдалося встановити ще 60 ліжок (по 30 в кожному корпусі), тепер лікарі могли надавати допомогу одночасно 130 хворим, які потребують стаціонарного спостереження і терапії. У цих же корпусах розміщувалося лікувальне відділення (аналог сучасного терапевтичного), богадільня і так званий пологовий притулок (щось середнє між пологовим будинком та будинком малятка).
У 1823 році (за деякими даними в 1820) відповідно по проекту Амросимова звели центральний корпус обласної лікарні, що включав 80 койкомісць і строго відповідав стилю російського класицизму.
Як Котляревський пов’язаний з обласною лікарнею Полтави
Даний медзаклад дуже тісно пов’язаний з відомим українським письменником, уродженцем Полтавщини Іваном Петровичем Котляревським. У 1827-1835 рр .. він займав пост піклувальника «Богоугодних місць» і, як свідчать старовинні архівні документи, виконував свої обов’язки чесно і старанно. Ця посада – щось на зразок сучасного волонтерства, оскільки така робота не оплачувалася, але була суспільно важливою і дуже корисною.
Подальша історія обласної лікарні
У своєму сучасному вигляді обласна лікарня з’явилася в середині позаминулого століття. Саме тоді був зведений найстаріший корпус, до якого потім добудували бічні частини. Територія сучасної стоматологічної академії в той час відносилася до лікарні, її займав ботанічний сад. До речі, в ньому вирощувалися численні лікарські рослини, які потім використовувалися для приготування ліків.
У 1872 році при лікарні відкрили «Школу фельдшерів». Ближче до кінця XIX століття заклад перейменували в Земську лікарню, а в 1883 році тут провели першу складну операцію на легенях. Її виконавцем став випускник Київського медичного інституту Коробкін.
У 1884 році почесним членом Полтавського товариства лікарів став ніхто інший, як М. Скліфосовський – професор Московського університету і директор дитячої хірургічної клініки.
День 9 серпня 1885 року став пам’ятною датою для всіх полтавських медиків, адже тоді в Полтавській губернській лікарні Скліфосовський вперше прооперував пацієнта. Тут же він лікував людей і надавав їм допомогу майже до останніх днів свого життя.
У 1886 році лікарня в черговий раз розширюється, до неї добудовують ще 3 корпуси, які зайняло психоневрологічне відділення. У кожному з них встановлено по 75 ліжок. У 1914 році при лікарні відкрився лазарет (стаціонарне відділення) для нижчих чинів, а через 10 років у приміщеннях фізіотерапевтичного і ще 2 кабінетів облаштували водолікарню. Трохи пізніше облаштували стаціонарне відділення місткістю у 7 пацієнтів.
Коли Україна увійшла до СРСР, лікарню, як і багато чого іншого, перейменували. Вона стала називатися першою радянською клінікою. Свою сучасну назву установа отримала в 1937 році.
У 1947 році (підчас Другої Світової Війни) при обласній лікарні організували санітарно-авіаційну станцію. Це була самостійна медична одиниця, яка залишалася такою навіть після війни (до 1955 року).
Як і багато інших будівель, обласна лікарня була практично повністю зруйнована підчас Другої Світової Війни. Її відбудовували в післявоєнні роки, взявши за основу проект архітектора Явнікова.
У 1952 році при обласній клінічній лікарні відкрили дитяче та нейрохірургічне відділення. Тоді ж фізіотерапевтична лікарня отримала назву бальнеологічної, вона мала 2 десятки ліжок. Паралельно збільшили кількість місць для пацієнтів щелепно-лицевої хірургії та оперативної терапії кістково-суглобового туберкульозу.
Капітальний ремонт лікарняних будівель був проведений в 2007-2008 рр., в основному перетворення торкнулися головного корпусу. Крім реконструкції самої будівлі медзаклад отримав більш нове, сучасне обладнання.
Пам’ятник Скліфосовському
25.05.1979 року перед головним входом до центрального корпусу Полтавської обласної лікарні було встановлено пам’ятник Скліфосовському (його ім’я носить лікарня). Проект меморіалу розробив скульптор Черницький.
Цікаво, що саме Микола Васильович Скліфосовський був першим, хто ввів гарячу обробку хірургічних інструментів і медичних халатів. Це стало новою віхою в медицині, оскільки дозволило практично повністю виключити зараження пацієнтів під час операцій або за період післяопераційної реабілітації.
Скліфосовський останні роки свого життя прожив у маєтку своєї дружини в с.Яківці, звідки щодня добирався на роботу. У 1904 р. відомий медик, хірург і член Полтавського товариства лікарів помер, його поховали неподалік від поля Полтавської битви.
На гранітному бюсті, встановленому на честь 75-річчя з дня смерті Скліфосовського, викарбувано текст: «Від хірургів Радянської України та вдячних полтавців».
