Четвер, 23 Травня, 2024

Біла альтанка — місце сили й натхнення полтавців та архітектурний об’єкт з неоднозначною історією

Чимало міст України мають свої оригінальні альтанки. Часто такі споруди є одними з центральних місць відпочинку, проведення різного роду заходів, численних фотосесій. Зазвичай це й місця масового “паломництва” молодят, туристів, випускників навчальних закладів, територія побачень закоханих пар і зустрічей друзів. Багатьом відома альтанка у Сумах, яка є одним із символів міста відтоді, як стала особливо популярною 1943 року, коли в місцевих ЗМІ з’явилося фото як містяни відзначали тут визволення міста від фашистів. Альтанка, якій більше 185 років, є у Львові, до речі, в одному з найстаріших парків України, який носить ім’я Івана Франка. Але якщо мова заходить про полтавців, для них немає кращої і ріднішої, ніж Біла альтанка у центрі Полтави. Далі на poltava-future.

Від історії нікуди не подітися…

Архітектурний об’єкт Біла альтанка у Полтаві іще носить менш популярну назву і звучить вона — “Ротонда дружби народів”. А ще містяни полюбляють називати цей об’єкт просто “Біла бесідка”. Це один з найголовніших символів міста Полтави, який височіє на Івановій горі і є частиною Соборного майдану. З альтанки відкривається прекрасний вид на чималу частину Полтави, долину річки Ворскла. Чудово оглядаються  й історичні райони Полтави — Поділ та Левада. А ще мальовничі пагорби — Монастирська гірка, у центрі якої розташований Хрестовоздвиженський монастир, та Інститутська гірка (колись тут діяв Інститут шляхетних дівиць). Також уважні спостерігачі зазначають, що в сонячну погожу пору з Білої альтанки можна розгледіти навіть старе русло річки Ворскли.  З місця розташування альтанки, можна сказати, бере початок і найвідоміша вулиця Полтави — Соборності (колишня Жовтнева).

Біла альтанка була встановлена 1909 року. Цю подію приурочили до 200-річчя битви під Полтавою (участь у ній брало військо імператора Петра І та шведська армія, яка в результаті одержала поразку). Територія, де спорудили альтанку, раніше була частиною Полтавської фортеці. Під час згаданої Полтавської битви тут пролягали земляні вали Подільського сторожового бастіону, основна функція яких полягала в охороні міста від ворожих нападів. Краєзнавці зазначають, що згадана фортеця була захищена крутими схилами пагорба, земляними валами і частоколом, а кам’яних стін не мала. Поруч з бастіоном під час Північної війни знаходилася сторожова вежа, де солдати і мешканці фортеці протистояли атакам шведів.

“Блаженна сторона”

Історична пам’ятка Біла альтанка має висоту дев’ять метрів. Вона споруджена у вигляді колонади, у складі якої — вісім білих колон, які розташовані і сполучені таким чином, що нагадують форму підкови. Її краї зігнуті в напрямку Успенського собору. На “вінку” альтанки розташовано напис — слова, які належать земляку полтавців, письменнику-класику Нової української літератури Івану Петровичу Котляревському і є цитатою з його знаменитої п’єси “Наталка Полтавка”: “Де згода в сімействі, де мир і тишина, Щасливі там люди, блаженна сторона”.

Від історії, так як і від легенд, нікуди не подітися, якби сумно вони не виглядали з погляду сьогодення. Так, згідно однієї із легенд, яка має витоки з ХVІІІ століття,  цар Петро І наступного дня по завершенню Полтавської битви на площі міста Полтави зустрівся з ремісниками. І саме тоді один з тутешніх ковалів підкував імператору коня, який у бою втратив підкову. І зробив це майстер просто відмінно, а тому ще й отримав нагороду від імператора. Тому й альтанка, йдеться у легенді, має таку підковоподібну форму…

Як фенікс із попелу…або друге народження символу міста

 В біографії даної альтанки, як і в літописі альтанки сумської, мають місце сторінки Другої Світової війни. Фашисти зруйнували альтанку в період окупації Полтави, а на її місці діяла зенітно-артилерійська точка дивізіону німецьких військ…

Фактично друга Біла альтанка, як фенікс із попелу, на тому ж місці постала 1954 року. Вона стала дітищем головного архітектора повоєнної Полтави Лева Вайнгорта. Він був відомим архітектором і краєзнавцем. Народився у Варшаві, але в дитячому віці з батьками переїхав до Полтави. Ця людина протягом 33 років була головним архітектором Полтави, якому фактично випало піднімати місто з руїн після Другої Світової війни. Найвідоміші архітектурні проекти Вайнгорта, окрім Білої альтанки, це театр імені М.В.Гоголя та Кругла площа включно з усім її архітектурним ансамблем.

І саме після відродження альтанка отримала назву “Ротонда дружби народів” на честь 300-річчя об’єднання росії й України… І сьогодні ці історичні факти, як ніколи, дуже боляче і навіть огидно сприймати… 

Життя по-новому

У давні часи такі споруди як альтанки мали багато функцій. Об’єкти такого роду забезпечували людям місце відпочинку, тінь, захист від дощу, часто вони відкривали спостерігачам чудові краєвиди, в них грала музика, розташовувались оркестри, велися цікаві розмови… Сучасність внесла свої корективи в життя альтанок. Так, ротонду у Полтаві до Дня міста 2008 року обладнали світлодіодними лампами. Відтоді у вечірню пору жителі і гості міста отримали змогу милуватися світлозвуковими “виставами”. Систему розробили у місті Ліон (Франція) і вона здатна демонструвати чергування 256 тисяч відтінків. 

Альтанка стала місцем проведення різноманітних заходів, офіційних, культурно мистецьких, усіляких акцій, флешмобів і тому подібне. Наприклад, 2018 альтанка перетворилася на український вінок, бо на честь гастрофестивалю “Полтавська галушка”  її прикрасили розмаїтими кольоровими стрічками та квітами. Загальна довжина використаних стрічок становила 2 тисячі 400 метрів. 

“Одягали” альтанку і в жовто-блакитні шати. А одного разу її на певний час навіть “закрили” для проведення приватного заходу, а саме весілля. І такі дії у громадському місті надзвичайно обурили полтавців…

Що кажуть полтавці про Білу альтанку?

Найперше, вони справді називають її символом рідної Полтави. За результатами опитування містян альтанка вважається одним з найважливіших туристичних об’єктів обласного центру. У час до широкомасштабного російського вторгнення на територію України полтавці зауважували, що Біла бесідка мала чи не єдиний мінус — там завжди перебувало надзвичайно багато людей (ну, а також іноді буває доволі вітряно). Спілкуючись у соцмережах на тему альтанки, полтавці наголошують: якщо ти був у Полтаві і не бачив альтанку, вважай, що в Полтаві ти не був! Іще додають, що краєвиди альтанки дарують неймовірне натхнення жити і творити, та обов’язково робити в цьому місці неймовірні атмосферні фотографії. Жодна пара тутешніх молодят, певно, не оминула цю символічну місцину! А що вже казати про випускників, для яких зустрічати тут схід сонця — традиційний ритуал! 

У той же час полтавці висловилися за підтримку петиції щодо дерусифікації Полтави методом перейменування об’єктів топоніміки, демонтажу пам’ятників, меморіальних дошок та інших об’єктів, які прославляють російських окупантів та їх місцевих колаборантів, російських (радянських) військових діячів, інших росіян. Але альтанки в запропонованому переліку начебто немає…

А поруч — теж чимало цікавого!

Та не лише альтанкою єдиною славиться цей красивий куточок Полтави. Поруч біля альтанки на Соборному майдані знаходиться знаменитий пам’ятний знак бренду полтавської кулінарії — полтавській галушці (відкрито 2006 року), а ще пам’ятник українському гетьману Івану Мазепі (відкритий 2016-го), Свято-Успенський кафедральний собор та його дзвіниця, садиба-музей Івана Котляревського (меморіальний комплекс на основі садиби, де народився 1769 року класик, комплекс було реконструйовано 1969 з використанням малюнка Т.Шевченка), Ігорів камінь (пам’ятний знак з цитатою князя Ігоря, яка стала першою згадкою про Полтаву, встановлений на честь ювілею з дня заснування міста), Подільська вежа Полтавської фортеці (відтворена за історичними ескізами 2009 року) і ще багато чого цікавого. Кажуть, у цьому місці сили кожен обов’язково знаходить щось своє.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.