Полтава має досить довгу, багату на події історію, територію нинішнього міста заселяли люди споконвіку. Люди жили там, повідомляє сайт poltava-future, де сьогодні розкинулося місто, за часів Палеоліту, Неоліту, Бронзового віку та ін.
Знахідки часів Палеоліту
Якщо говорити точніше, історикам відомо про людські стоянки (постійне місце проживання групи первісних людей) в період Палеоліту – Кам’яного віку, тобто, 35-11 тисяч років до нашої ери. Дане твердження доведено знайденими на південній околиці міста, в Щемилівському кар’єрі, останками стійбища древніх мисливців.
Ще один аргумент на користь цієї версії – знайдені залишки кісток мамонта (основна здобич древніх людей). Їх виявили вздовж схилів узбережжя річки Ворскли, в селі Патлаївка та в мікрорайоні Левада. Аналогічні знахідки зустрічалися на територіях нинішнього парку «Перемога» і в районі Критого ринку, а також на вул. Південна.
Полтавщина в період Неоліту
Як тільки на території Полтавського району виявилися предмети, що мають археологічну цінність, почалися розкопки і відповідні дослідження. Вченими знайдені первісні знаряддя праці, зроблені з кремнію і кісток.
В урочищі Біла гора (біля села Макухівка), що на околиці міста, до сьогоднішнього часу непогано збереглася стоянка часів Кам’яного віку – Неоліту. Тим же періодом датуються й виявлені залишки поселень на місці хутора Триби, що на р. Коломак (біля села Нижні Млини), а також у мікрорайоні Половки.
Вважається, що велике поселення давніх людей було на території нинішнього села Говтвянчик Полтавського району.
Серед знахідок археологів було безліч предметів: прототипи сучасних ножів, різці, скребки, проколки, маленькі топірці і навіть кремнієві заготовки для виготовлення інструменту. Словом, люди в часи неоліту не просто бували на території нинішньої Полтави, а проживали там постійно.
Поселення на території Полтави в бронзовому і мідному століттях
У проміжку між Мідним і раннім Бронзовим періодами простори сучасного Полтавського району заселили племена індо–арійців. Вони були скотарями, що випасали на луках овечі отари та велику рогату худобу. Є відомості, що вони першими в Україні спробували приручати коней (і треба сказати, досить успішно).
Дещо пізніше ці ж племена освоїли колесо, навчились їздити верхи і активно користувалися саморобними мідними інструментами та пристосуваннями. Саме вони побудували перші земляні могили – кургани, в яких ховали своїх покійних одноплемінників, обов’язково забезпечуючи їх усім, що може знадобитися в загробному житті: інструментами, прикрасами і навіть якимись примітивними амулетами.
Якщо зіставляти карту курганів із сучасною забудовою Полтави, виявляється, що місцями поховань є сучасні мікрорайони Сади, Алмазний, а також села Івашки, Супрунівка, Рибці та Жуки (всі селища відносяться до Полтавського р-ну).
Залізний вік і територія сучасної Полтави: що відбувалося?
За часів так званого залізного віку територію нинішньої Полтави населяли племена скіфів. Вони були землеробами і скотарями. У великих селищах (одне з яких знаходилось там, де зараз Полтава) працювали ремісники, які обробляли кістку, дерево, шкіру, залізо і навіть кольорові метали.
Серед скіфів також були гончарі, які робили посуд, іграшки для дітей та інші предмети (включаючи й релігійні). Саме Залізний вік вважають часом, коли територія сучасного міста Полтава стала щільно заселеною.
Найбільшим селищем скіфів було поселення VII-VI століть до н. е., що мало площу понад 10 Га. Воно розташовувалося на Івановій горі і займало Соборну площу, площу Леніна, вул. Панянки, Соборності, Небесної Сотні, братів Литвинових і вул. Художню.
Слов’яни на території Полтави
Ми, українці, вважаємо себе спадкоємцями слов’янської народності. Перші слов’янські племена на землях Полтавщини з’явилися лише на початку нашої ери. У селі Перещепине (Полтавська обл.) знайшли один з найбільших скарбів у Європі, що датується VII століттям нашої ери. Це були візантійські і перські монети та прикраси загальною вагою 75 кг (25 кг золота і 50 кг срібла).
У VIII столітті територія Полтави та області заселяється представниками романської культури. Це були сіверяни, які повернулися з Нижнього Придунав’я і Балкан. Вони створили численні укріплені поселення, одним з яких і було «Полтавське селище» разом з навколишніми дрібними селами в Старих і Нових Санжарах. Воно йшло через Соборну площу, вул.Панянку, Спаську церкву, частково займало так звану Інститутську гору. На заході розташовувався дубовий ліс, що тягнувся до с. Буланово. На користь цього свідчить найстаріше дерево міста, вік якого перевалив за пів тисячоліття. Старовинний дуб розташований за адресою вул.Садова, 3.
На самому початку XI століття поселення припиняє існувати, але територія сучасної Полтави, як і раніше, не пустує. Після сіверянських слов’янських племен тут зароджуються перші давньоруські селища, з усіх боків оточені войовничими кочівниками – половцями. Цікаво, що землі Полтавщини стають, свого роду, «вільною економічною зоною», де половці, сіверяни та інші племена могли обмінюватися товарами і торгувати (одним словом, мирно взаємодіяти).
Полтавщина в період Київської Русі
Приблизно з XII століття нашої ери князі Київської русі створюють багатоступеневий захист від половців. Одним з таких форпостів і стає земля сучасного Полтавського регіону. Причому, це важлива частина держави, оскільки вона згадується навіть у «Повісті временних літ» (там мова про так звану Лтаву – так раніше звалася Полтава).
Селище Лтава з часом міцніє, розширюється, а в побуті людей з’являється оборот «живуть по Лтаві» – таким чином утворюється сучасна назва міста – Полтава.
Дослідження археологів говорять про те, що територія сучасного м. Полтава весь час була заселена людьми в період з IX по XVII ст. уУ різн часи землі перебували у владі литовських і навіть польських феодалів.
Збереглася карта XVI століття, виходячи з якої, сучасна Полтавщина в цей час включала до 3 сотень великих і маленьких поселень – сіл, слобід і міст. Отже, це був дуже густонаселений район.
У період існування козаків багато з них переселялися на південний схід Полтавської області, створюючи повіти. Так з часом з’явилися міста Хорол, Миргород, Зіньків та Кременчук (всі відносяться до Полтавщини),
Землі нинішньої Полтавської області в усі часи густо населялися людьми. Тут жили славні воїни та господарські хлібороби, вмілі ремісники й винахідливі торговці. Полтавський край був і залишається місцем, багатим на таланти і таким, що щедро дарує своїм жителям всі блага, які тільки може давати Земля.
