У 1897 році, 21 червня на Полтавщині народився вчений і винахідник Олександр Шаргей (відомий нам під іменем Юрій Кондратюк), який зробив величезний внесок у розробку ракетної техніки та теорій космічних польотів. Далі на poltava-future.
Життєпис
Олександр Шаргей почав свій шлях до науки ще у 2-й чоловічій гімназії, там само у молодого винахідника й зʼявилася тяга до розробки всіляких проєктів. Бажання вивчати механічні науки привели його до Петроградського політехнічного інституту, однак, мріям про освіту не вдалося здійснитися. Хоч Олександр й зміг вступити, через 40 днів навчання його мобілізували на фронт.
У 1918 році він був у добровольчій армії як офіцер. Потім, щоби уникнути переслідувань за своє військове минуле, був вимушений змінити імʼя і до самої смерті називав себе Юрієм Кондратюком. І саме під цим іменем він досяг успіхів і назавжди залишився у нашій історії як винахідник.
Після фронту вже як Юрій Кондратюк він часто змінював місце проживання та роботу. Серед його професій і кочегар, і мастильник вагонів на залізниці. У 1930 році йому вдалося побудувати найбільше у світі зерносховище. Це було не просто сховище для зерна, під час його конструювання не було використано жодного шматка металу і навіть цвяхів. Однак, після будівництва на Юрія Кондратюка написали донос про шкідництво і його було увʼязнено на три роки.
Відбувши увʼязнення винахідник потрапив до конструкторського бюро ОГПУ і переміг в конкурсі на кращий проєкт повітряної станції в Криму. Його розробка мала потужність 12 тис. кіловатів і не мала жодних аналогів у світі. Проте проєкт так і не вдалося реалізувати, бо його куратор, Серго Орджонікідзе потрапив під сталінські репресії. Пізніше задум високої вітрової щогли запозичив Микола Нікітін, коли будував Останкінські телевежі. За цю ідею його було нагороджено Ленінською премією.
Наукові винаходи і їх значення для нащадків
У вільний від роботи час Юрій любив креслити та розробляти формули космічних польотів. Потім він оформив результати своїх проєктів у рукопис, який назвав «Про міжпланетні подорожі», а у 1925 році надіслав його до Москви. Через чотири роки вирішив за власний кошт видати книгу, яка отримала назву «Завоювання міжпланетних просторів». З його праці можна зробити висновок, що саме Юрій Кондратюк першим сформулював теорію багатоступеневих ракет.
Крім того він вивчав створення міжпланетних баз, використання енергії сонця та гравітаційного поля небесних тіл. Однак, коли Сергій Ковальов запропонував співпрацю, Кондратюк відмовився, бо боявся, що його викриють і тоді всі дізнаються про його справжнє імʼя, а отже й про білогвардійське минуле.
Деякі ідеї винахідника все ж були реалізовані на практиці у сфері космонавтики. Саме його розрахунки траєкторії польотів використали американці, коли планували висадити людину на Місяць.
Один з керівників космічної програми «Аполлон», Джон Хуболт у 1968 році в березні на мисі Канаверал стежив за тим, як у небо злітає ракета, що й несла корабель «Аполлон» з місією висадитися на Місяці. В цей час він згадував Юрія Кондратюка і його проєкти, адже саме він свого часу розробив ту траєкторію польоту, яким цього ранку мали летіти американські астронавти.
Астронавт Ніл Армстронг першим ступив на поверхню Місяця, а через рік в знак подяки поїхав до Новосибірська і взяв біля будинку Юрія Кондратюка пригорщу землі. Крім того, на честь винахідника назвали один з кратерів на зворотному боці Місяця.
Де поховали Юрія Кондратюка досі не відомо. Є дві версії його смерті: за першою він загинув на фронті під час Другої світової війни 23 лютого 1942 року в Калузькій області, що в Росії, за іншою – помер в одному з концтаборів.
