Полтавський музей авіації й космонавтики – це доволі унікальне і неповторне місце у якому представлені досягнення полтавців у цих сферах. Музей розкриває всю багатогранність досі не вивченого нами космосу, від перших спроб його покорити до сьогодення. Далі на poltava-future.
Коротко про музей
Музей було засновано у 1978 році за сприйняття Валентина Глушка, інженера та творця ракетних двигунів, чоловіка, який захоплювалася цим і хотів зберегти історію космонавтики та авіації міста для майбутніх поколінь. Відкриття музею в першу чергу було пов’язане з вшануванням пам’яті теоретика космічних подорожей, який органічно поєднував у собі як космонавтику, так і авіацію, тобто Юрія Кондратюка.
Музей зібрав у собі всю історію космонавтики полтавського краю. Відвідувачі музею, прості люди, яким в дивину бачити різні космічні обʼєкти, супутники та ін. Вони звикли бачити це у фантастичних фільмах чи наукових телепередачах, а тут є змога побачити на власні очі. Та й в міській метушні не кожен міг помилуватися подарунком англійської королеви, який вона зробила полтавському полковнику, льотчику Меншикову, а саме срібне блюдо з підписом “за елегантний, вишуканий пілотаж”.
Завітавши до музею ви також зможете на власні очі побачити механізми за допомогою яких люди досліджували й досліджують космічний простір, доторкнутися до історії становлення космічних наук та дізнатися багато цікавого про винахідників, які відкрили нам космос.
Не кожен може дозволити собі космічні подорожі, і певно, що лиш одиницям вдалося на власні очі побачити нашу землю за мільйони кілометрів звідси і побувати у віддалених куточки галактики. Нас ваблять і зацікавлюють космічні прилади, а космос вже давно став предметом чисельних роздумів та домислів, які відобразилися не лише у науці, а й в сучасному кінематографі та давніх міфах.
Експозиція музею
Музей налічує 5 тисяч експонатів, які наповнили експозиції музею, проте в архівах зберігається ще понад 12 тисяч зразків космічних та авіаційних здобутків. Особливе місце в музеї відведено уродженцям Полтавщини та людям, діяльність яких безпосередньо пов’язана з нашим краєм.
У 1815 році на території сучасного Гадяцького району від задуму першої бойової ракети О. Засядька розпочався відлік вітчизняної ракетної історії. Тут представлена діяльність піонерів авіації, полтавців братів Касьяненко, а також перший винахід Гліба Котельникова, а саме ранцевий парашут. Як відомо, Котельников віднайшов ідеальний матеріал для своєї розробки, коли працював у театрі. Він спостерігав за дамою, яка дістала з сумочки шаль, а вона мов пірʼїнка піднялася догори. І тут винахідник прозрів, для створення парашута необхідно використати шовк. Ранцевий парашут і нині зберігає життя всіх тих, хто працює в небі.
Окремий зал присвячений видатній постаті у світі космонавтики – Олександру Шаргею, якого всі знають як Юрія Кондратюка. Саме він розрахував траєкторію польоту на Місяць, якою скористалися американці. Вони запустили космічний корабель “Аполлон“ опираючись на його теорію. Крім того, Кондратюк розробив найпотужнішу вітроелектростанцію. Всі ці розробки прикрашають музей і не тільки в мінімакетних формах.
У музеї широко показаний розвиток авіації на Полтавщині. Також тут є окремі експозиції про відомих авіаторів Миколу Комарницького та Сигізмунда Леваневського. Не забули продемонструвати в цих стінах й унікальну операцію “Френтік“ під час якої у Полтаві базувалися американські літаки та летючі фортеці.
Злітаючи з аеродромів Італії та Великобританії важкі бомбардувальники після виконання завдання летіли на Полтавський аеродром. Кілька тисяч американських льотчиків та службовців аеродромного персоналу у 1944 році перебували у Полтаві. Американці зауважили, що полтавська громада ставилася до них дуже приязно, а тому вони залишили нам свій прапор, як знак співдружності. Прапор теж доповнює експозицію музею.
Вчені та фахівці ракетно-космічної науки й техніки, доля яких пов’язана з полтавським краєм, зробили чималий, а в деяких випадках і значний вклад у розвиток аерокосмічної галузі. Особливе місце у музеї присвячене експозиції Володимиру Челомею. Адже саме він був розробником цілого покоління ракетних систем, які й досі використовуються. Міжнародна космічна станція має багато конструктивних рішень, вперше розроблених Володимиром Челомеєм для космічних станцій “Алмаз“ та “Салют“. Наукові ідеї вченого і його оригінальні технічні рішення та практичні розробки й зараз служать світовій науці та техніці.
Унікальні експонати музею розповідають і про становлення незалежної України та участь України у міжнародних космічних проєктах. Відвідавши Полтавський музей ви переконаєтеся у правильності слів Юрій Гагаріна, що без авіації немає космонавтики, бо космос розпочинається в метрів над землею.
