Сучасний вигляд герба міста Полтави пройшов трансформацію у майже півтисячоліття. За кожного політичного правителя символіка міста відтворювала різні сторони економічної та суспільного життя Полтави. Цікаво, що попри розмаїття гербів, що колись належали Полтаві, сучасний вигляд його найбільше перегукується із гербом, який затвердив Богдан Хмельницький. Детальніше про геральдику Полтави у нашому матеріалі на сайті poltava-future.
Перші родові герби Полтави
Першим гербом міста, як зазначено в історичній праці М. Лятошинського, був герб родини князів Глинських, який зображав престол. Глинські тоді володіли Полтавою, а коли 1537 року його отримав у спадок Михайло Грибунович, новим гербом міста став родовий герб Грибуновичів, на якому була зображена змія, пробита стрілою і 3 золоті гриби. Легенда пояснювала йому так: коли предок сім’ї був при дворі литовського князя і помітив змію, що була готова напасти і ховалася серед грибів. Він вбив змію стрілою зі свого лука і врятував князя.
Герби Полтави змінювалися разом з тим, як змінювалися і власники. Так під час панування Вишневецьких місто було під їхнім гербом. На ньому зображено натягнуту стрілу, яка пронизує серце.
Герби міста
Перший герб міста був дарований Полтаві разом з магдебурзьким правом. У І пол. ХVII століття гербові привілеї дістали Гадяч, Говтва, Зіньків, Лохвиця, Полтава, Миргород та Хорол. А після приєднання України до Росії магдебурзьке право більшості українських міст було підтверджено грамотами царя Олексія Михайловича. Проте деякі міста області, зокрема Лубни, Пирятин та Миргород підтвердження такого права не одержали.
У 1722 році для розробки геральдичних емблем було засновано спеціально Герольдмейстерську контору Сенату. Систематичне виготовлення гербів для міст Російської імперії пов’язане з ім’ям п’ємонnського графа Франциска Санті. Він розробив принципи складання гербів, які стали єдиним правилом для всієї загальноросійської герботворчості.
1730 року було затверджено 88 гербів провінційних міст, виготовлених за його ескізами, зокрема і новий Полтавський герб. На ньому зображений щит, умовно поділений на 4 частини: в першій намальовані дві шпаги навхрест, в другій — прапор з державним гербом, в третій – пальми, в четверті – кам’яна піраміда зі змією, що тримає свій хвіст у пасті До того ж дві частини була срібного кольору, третя червоного, а четверта — синього.
На магістерських печатках цього періоду використовувався простіший герб — натягнута стріла, обсипана зірочками, двома або чотирма. Елементи цього герба згодом зустрічатимуться у тому, що подарував Богдан Хмельницький Полтаві у період свого гетьманства. На ньому на блакитному щиті зображено стрілу спрямовану до землі чотири зірки в кутах.
У 1775 році Герольдмейстерська контора, очолювана князем Щербатовим, створила гербовник, до якого увійшли 35 гербів для прапорів новоутворених полків Російської імперії. Серед них був Герб Полтавського полку, який повторював герб міста.
Після поділу Лівобережної України на Київське, Чернігівське та Новгород Сіверське намісництва в 1782 році Катерина ІІ царським указом затвердили дещо змінені герби міст Полтавщини.
1800 року Герольдмейстерську контуру було перейменовано у Герольдію. А у 1848 році перетворена на Департамент герольдії Сенату, при якому діяло гербове відділення. 1857 року керівник департаменту Б. Коне розробив систему оздоблення гербів, що відбивала економічний, політичний та адміністративний стан кожного міста, його статус.
Так, за новими правилами герби Полтави увінчали баштові корони з 5 зубцями. У гербі Полтавської губернії Коне об’єднав усі основні символи в одному колі і прикрасив щит золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою.
Остаточний варіант Полтавського історичного герба затверджений 23 лютого 1993 року міською радою Полтави. На малиновому щиті зображений лук зі стрілою, вістря якої направлено в землю, символ військової звитяги, що стоїть на охороні мирної праці. А в кожному куті розміщена шестикутна зірка – символ сторін світу. Над щитом зображений напис «Полтава», де «Т» виконана у вигляді хреста.
