Як Полтава стає smart-містом: цифрові сервіси, які змінюють повсякденне життя

Полтава поступово перетворюється на smart-місто — не через гучні гасла, а через конкретні цифрові інструменти, які вже змінюють повсякденне життя полтавців. Замість черг у кабінетах і невідомості, чи побачила влада яму на вулиці, з’являються карта проблем із фото та статусами, онлайн-відстеження тролейбусів, електронні петиції та геопортал, де можна перевірити законність білборда чи межі забудови. Ці сервіси роблять місто прозорішим і зручнішим саме тут і зараз.

Хоча Полтава ще відстає в загальноукраїнських рейтингах електронних послуг і відкритих даних, 2026 рік став переломним: створено профільний відділ цифровізації, запущено інтерактивну карту проблем і готується новий застосунок «Полтава Цифрова». Smart-місто Полтава народжується не з нуля, а з досвіду попередніх спроб і реальних потреб мешканців — і саме це робить процес цікавим для кожного, хто живе в місті.

Від Poltava Smart City до нового відділу цифровізації: що вже було і чому довелося починати майже з нуля

Ідея зробити Полтаву smart-містом з’явилася ще у 2019 році. Тоді полтавська громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» отримала від уряду Нідерландів грант у 2 млн грн на створення концепції та мобільного застосунку Poltava Smart City (пізніше відомого як ePoltava). Мета була амбітною: об’єднати всі електронні сервіси міста в одній екосистемі, відкрити дані, спростити комунікацію мешканців із комунальними службами та владою.

Концепцію затвердили депутати міської ради. Застосунок запустили з кількома ключовими функціями: повідомлення про проблеми міста (карта проблем), онлайн-чат із комунальниками, відстеження транспорту, доступ до відкритих даних і можливість впливати на міські рішення. До системи під’єднали 13 комунальних установ. За офіційними даними проєкту, застосунком користувалися близько 17 тисяч зареєстрованих полтавців, через нього опрацювали майже 16 тисяч звернень. Для багатьох це був перший досвід зручної цифрової взаємодії з містом — без паперових заяв і довгих черг.

Проте вже через кілька років проєкт зупинився. Грантові кошти закінчилися, місто не взяло систему на свій баланс, виникли юридичні та фінансові питання. Застосунок прибрали з App Store і Google Play, дані перестали оновлюватися, а мешканці знову залишилися без єдиного міського інструменту. Poltava Smart City став прикладом того, як якісна ідея може не пережити зміну фінансування та відсутність інституційної підтримки з боку громади.

Цей провал став особливо помітним у 2025–2026 роках. У дослідженні програми «Прозорі міста» Полтава посіла останнє місце серед обласних центрів за рівнем розвитку електронних сервісів, набравши лише 27 балів зі 100. Експерти вказували на відсутність затвердженої програми інформатизації, застарілі дані на порталі відкритих даних, відсутність робочого міського застосунку та мінімальний набір послуг у сферах безпеки, соціального захисту й медицини. У рейтингу готовності до відкритих даних і євроінтеграції міськрада взагалі отримала 0 балів.

Саме після цих оцінок у березні 2026 року в структурі Управління адміністративних послуг з’явився новий відділ цифрового розвитку та цифровізації. Його очолив Андрій Чернега, а до команди увійшли спеціалісти з профільною IT-освітою. Завдання відділу — не просто «закрити» старі проєкти, а системно вибудувати цифрову інфраструктуру громади: від інтерактивної карти проблем і оновлення геопорталу до єдиного застосунку «Полтава Цифрова».

Тобто, шлях Полтави до статусу smart-міста виявився не лінійним. Перша спроба дала цінний досвід і показала попит мешканців, але не закріпилася інституційно. Друга спроба, яка стартувала у 2026 році, вже спирається на цей досвід і реагує на конкретні прогалини, зафіксовані в незалежних рейтингах. Саме від того, наскільки послідовно місто зможе утримати нові сервіси, залежить, чи стане цифровізація реальною зміною повсякденного життя, а не черговим грантовим епізодом.

Інтерактивна карта проблем і онлайн-комунікація з комунальниками

Один із найпомітніших кроків на шляху Полтави до smart-міста — запуск інтерактивної карти проблем міста служби 15-80, яка повноцінно запрацювала в липні 2026 року. Цей інструмент безпосередньо змінює звичну взаємодію мешканців із комунальними службами: замість паперових заяв, дзвінків «на гарячу лінію» чи очікування відповіді тижнями з’являється прозорий цифровий цикл від фіксації проблеми до її вирішення.

Механізм роботи максимально простий і зрозумілий. Побачивши яму на дорозі, відкритий люк, прорив труби, купу невивезеного сміття чи іншу комунальну несправність, полтавець відкриває карту, позначає точну локацію, додає короткий опис і прикріплює фотографії. Після оперативної модерації заявка з’являється на публічній карті й отримує кольорове маркування залежно від статусу: «Очікує виконання», «У роботі» або «Виконано». На кожній позначці видно, яке саме комунальне підприємство чи підрядник відповідає за вирішення, а також строки, встановлені міською владою. Це дозволяє будь-кому в режимі реального часу перевірити, чи не «завис» запит і на якому етапі він перебуває.

Такий підхід має кілька важливих переваг. По-перше, він зменшує бюрократію: більше не потрібно особисто носити заяви чи довго чекати офіційної відповіді. По-друге, підвищує відповідальність виконавців — прострочені звернення автоматично підсвічуються, а керівництво міста отримує аналітику щодо роботи підрозділів. По-третє, формує культуру відкритості: мешканці бачать, як працюють комунальники, і можуть контролювати процес без посередників.

Карта проблем тісно пов’язана з системою оперативного контролю звернень (ОКС), яку також запустили влітку 2026 року. Вона дозволяє відстежувати статуси від «без виконавця» до «виконано» або «конфліктне» і дає міській владі інструменти для швидкого реагування. Разом ці сервіси створюють основу для якісно нової комунікації між громадою та службами.

Звісно, ефективність карти залежатиме від того, наскільки швидко та якісно комунальні підприємства будуть реагувати на позначки. Проте сам факт появи такого публічного інструменту вже змінює правила гри. У smart-місті Полтава звернення мешканця перестає бути «чорною скринькою» — воно стає видимим, відстежуваним і вимірюваним. І саме це робить цифровізацію відчутною в повсякденному житті.

Цифровий транспорт: відстеження в реальному часі, безготівкова оплата та електронні розклади

Транспортна сфера — одна з небагатьох, де Полтава вже демонструє реальні елементи smart-міста. Поки інші напрямки цифровізації лише набирають обертів, громадський транспорт давно вийшов за межі паперових розкладів і готівкової оплати.

Найпомітніший сервіс для мешканців — відстеження транспорту в режимі реального часу. У мобільному додатку EasyWay можна бачити рух усіх комунальних тролейбусів і автобусів завдяки GPS-обладнанню, встановленому на транспорті. Раніше в системі відображалися лише окремі маршрути, тепер — майже повна мережа. Це дозволяє планувати поїздку точніше: не стояти на зупинці навмання, а бачити, через скільки хвилин приїде потрібний транспорт. Паралельно на зупинках працюють електронні табло з інформацією про прибуття транспорту. Для багатьох полтавців це вже звична частина щоденної рутини.

Паралельно розвивається безготівкова оплата. У місті працюють транспортні картки, мережа пунктів їх продажу та поповнення охоплює десятки точок. У 2026 році запровадили єдиний тарифний пакет «Гаманець», який дає знижку на проїзд як у тролейбусах, так і в приватних перевізників. Це спрощує розрахунки та зменшує потребу в готівці. Поступово місто рухається до повноцінного електронного квитка: процес перебуває на завершальному етапі, зокрема щодо випуску соціальних карток для пільговиків. Повний перехід комунального транспорту на стаціонарну систему оплати планують завершити до осені 2027 року.

Окремий важливий напрямок — цифровізація розкладів руху. Донедавна графіки часто існували у вигляді таблиць у Word-файлах або навіть паперових теках. Відділ цифрового розвитку працює над переведенням їх у машиночитний формат. Це має забезпечити появу актуальних розкладів безпосередньо на сайті міської ради та полегшити інтеграцію з навігаційними сервісами. Коли дані стануть відкритими й структурованими, полтавці зможуть отримувати інформацію не лише про місцеперебування транспорту «зараз», а й про плановий графік на будь-який день.

Звісно, залишаються виклики. Приватні перевізники досі не завжди публікують повні та зручні розклади, а електронний квиток впроваджують із затримками. Проте саме транспортна сфера показує, як цифрові інструменти можуть швидко стати частиною повсякдення. У smart-місті Полтава поїздка міським транспортом уже не залежить лише від удачі чи паперового розкладу на зупинці — вона стає передбачуванішою, зручнішою і прозорішою. І це один із найкращих прикладів того, як технології змінюють життя міста.

Відкриті дані, геопортал і електронні сервіси повсякдення

Окрім карти проблем і транспорту, smart-місто Полтава формується через відкриті дані та низку точкових електронних сервісів, які вже допомагають мешканцям у повсякденних справах. Хоча загальний рівень цифровізації міста в незалежних рейтингах залишається низьким, окремі інструменти працюють і поступово розширюються.

Одним із важливих кроків 2026 року стало відновлення публічного доступу до геопорталу містобудівного кадастру. Після початку повномасштабного вторгнення портал був закритий із міркувань безпеки, а у квітні 2026-го його знову відкрили. Тепер на mbk.rada-poltava.gov.ua можна переглядати шари з тимчасовими спорудами (МАФами), будівельними паспортами, містобудівними умовами й обмеженнями, зонами охорони культурної спадщини, межами громади та інформацією про безбар’єрність. Це дає можливість перевірити, хто і що планує будувати по сусідству, чи законно встановлений кіоск, і отримати дані без офіційних запитів.

Найближчим часом геопортал отримає ще одне оновлення — карту рекламних конструкцій. Дані надасть комунальне підприємство «Полтава-Сервіс». Карта має дати змогу перевіряти інформацію про розміщені рекламні конструкції та порівнювати її з даними міста. Це може зробити контроль за зовнішньою рекламою прозорішим.

Паралельно функціонує портал відкритих даних Полтавської міської ради (odata.rada-poltava.gov.ua). На ньому розміщені набори про структуру виконкому, рішення ради, перелік перевізників, розклади тролейбусів, дані про електронні петиції. Мешканці також мають доступ до електронних петицій, мапи сміттєвих майданчиків і сервісу перевірки паркувальних штрафів. Ці інструменти вже стали частиною повсякдення для тих, хто активно взаємодіє з містом.

Водночас експерти фіксують серйозні проблеми. У рейтингах «Прозорі міста» Полтава неодноразово отримувала низькі або нульові бали саме за відкриті дані: частина наборів застаріла (деякі дашборди датувалися 2023 роком), електронний кабінет на data.gov.ua періодично був порожнім, а на офіційному сайті міськради довго не було зручного єдиного розділу з усією інформацією. Відсутність актуальних євроінтеграційних наборів даних також впливала на оцінки.

Попри ці недоліки, сам факт відновлення геопорталу, появи нових картографічних шарів і наявності базових електронних сервісів показує рух у правильному напрямку. У smart-місті Полтава відкриті дані та геоінформаційні інструменти перестають бути формальністю — вони поступово стають практичним помічником для мешканців, бізнесу та активістів. Головне завдання на найближчі роки — зробити ці дані актуальними, повними і зручними для щоденного використання.

«Полтава Цифрова» — єдина екосистема до 2028 року

Усі описані сервіси — карта проблем, геопортал, транспортне відстеження, відкриті дані — поки що існують здебільшого окремо. Наступний логічний крок для smart-міста Полтава — об’єднати їх в одну зручну екосистему. Саме цим і займається відділ цифрового розвитку: розробляє мобільний застосунок і платформу «Полтава Цифрова».

За планами, у 2027 році мешканці побачать MVP — мінімально життєздатну версію з базовим функціоналом. Повноцінний реліз із 25 модулями очікують у 2028 році. При створенні враховують досвід попереднього проєкту Poltava Smart City, щоб уникнути старих помилок: зависань, застарілих даних і обмежених можливостей. Новий застосунок має стати єдиною точкою входу до міських сервісів — сучасним, швидким і повністю інтегрованим із картою проблем, геопорталом та іншими електронними послугами.

Ключові елементи майбутньої екосистеми вже окреслені. Це інтеграція електронних сервісів, відкритих даних, міської ГІС-системи, онлайн-звернень і документообігу. Окремо готують CRM-систему для ЦНАПу з модулем штучного інтелекту: AI допоможе скоротити час обробки звернень, зменшити кількість помилок адміністраторів і підвищити якість послуг. Паралельно розвивається повноцінна геоінформаційна система громади — уже затверджене положення, створюються базові шари (зокрема щодо культурної спадщини та міських вивісок), планується інтеграція з державними геопорталами.

Система оперативного контролю звернень, яку запустили влітку 2026 року, стане важливою частиною цієї екосистеми. Вона дозволяє в реальному часі бачити статуси проблем, підсвічувати прострочені заявки та давати керівництву аналітику щодо роботи підрозділів. Додатково на сайті міськради створюють єдиний розділ електронних сервісів, запускають електронні консультації E-DEM, додають можливість прикріплювати файли до звернень і впроваджують зручний пошук нормативних документів за ключовими словами чи датою.

Як це змінить повсякденне життя? Замість того щоб шукати потрібну інформацію на різних сайтах і в різних застосунках, полтавець зможе в одному місці повідомити про проблему, перевірити статус її вирішення, подивитися розклад транспорту, ознайомитися з відкритими даними, записатися на послугу в ЦНАПі чи знайти потрібне рішення ради. Комунікація з містом стане швидшою, прозорішою і менш залежною від особистих зв’язків чи паперових процедур.

Звісно, успіх «Полтави Цифрової» залежатиме не лише від технологій, а й від того, наскільки стабільно місто фінансуватиме та підтримуватиме систему після запуску. Попередній досвід показав, що без інституційної відповідальності навіть якісний продукт може зникнути. Якщо цього разу все вдасться, smart-місто Полтава перестане бути набором розрізнених сервісів і стане цілісним цифровим середовищем, у якому мешканець і влада взаємодіють зручно, відкрито і в режимі реального часу.

Джерела:

Як працює активне шумозаглушення в AirPods

Історія розвитку IT-факультету «Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка»

«IT Аутсорс» Полтава: комплексна IT‑підтримка для бізнесу та економія до 30 %

«ІРТ-Полтава»: як регіональний телеканал перетворився на медіаплатформу впливу

«Інтелектуальний сервіс»: як полтавська IT-група змінює цифрову бухгалтерію та бізнес-процеси в Україні