Кілька років тому Інститут дослідження Голодомору опублікував фотографію з першою машиною, яка з’явилася на Полтавщині. Машину, повідомляє сайт poltava-future, називали вантажною колоною і з’явилися вона у селі Лютенька (нині Гадяцький район) у 1914-му році.
Відділи місцевого транспорту
Перші відомості про організацію автотранспортної системи на Полтавщині датуються 1921 роком. Тоді при Полтавській губернській раді народного господарства існував матеріальної транспортний відділ та автосекція, де працювало 138 людей, згодом пройшла серія скорочень і залишили 31 працівника.
У липні 1921 року вони були реорганізовані у відділи місцевого транспорту (Губтранс). Схожі відділи утворювалися у повітах, але через слабке матеріальне забезпечення (організація була знята з державного фінансування у 1921 році) в більшості повітів вони самоліквідувалися і залишилися тільки у Ромнах, Миргороді, та Зінькові.
У першій половині 1922 року у губернії налічувалося 50 вантажних і 24 легкових автомобілі та 15 мотоциклів. У Полтаві існував автогараж, авто майстерня та кузня.
За цей час автомашинами перевезено більш ніж пів тони вантажів, 1563 пасажири, а загальний прибуток становив 167 898 карбованців.
У липні 1903 року утворилася Полтавська контора всесоюзного акціонерного товариства «Транспорт», до якої входили 4 транспортні організації. На середину 1924 року у ній налічувалося 17 автомашин і 17 пар підвод. Перевезено більше 2 тон вантажів і 15 994 пасажири. Контора мала справу тільки з державними і кооперативними закладами.
1927 року розпочався міжміський автобусний рух.
А через 3 роки була створена Полтавська контора «Союзтранс» Всесоюзного транспортно-експедиційного об’єднання. Вона була єдиним державним транспортним підприємством загального користування. При ній працювало 12 вантажних автомашин, кінний обоз, невелика майстерня та кузня.
У 1933 році система «Союзтранс» в Україні була реорганізована. І районні контори передані в розпорядження обласних центрів.
Після того як було утворено Полтавську область у 1937 році з’явився автогужовий трест «Полтавтанс».
Полтавський облавтотрест
У 1938 році утворено Полтавський обласний трест автомобільного транспорту. Він мав у своєму розпорядженні 4 контори: Полтавську, Гадяцьку, Кременчуцьку та Луганську, в яких налічувалося 38 автомобілів (34 вантажних і 4 автобуси); крім того, кінний обоз, 110 коней і відповідну кількість вантажних платформ. Контори обслуговували місцеві промислові підприємства, бази, торгову мережу, брали участь у перевезенні сільськогосподарських продуктів, виконували експедиційні залізничні операції і забезпечували складське збереження товару тощо.
У 1941 році Полтавський облавтотрест мав 169 автомобілі (49 вантажних і 120 автобусів), 75 коней з відповідним спорядженням. Діяли як внутрішньоміські, так і міжміські маршрути загальною довжиною 715 кілометрів.
Транспорт після Другої світової війни
Під час Другої світової війни автотранспортне господарство було повністю зруйноване.
Його відбудова почалася восени 1943 року. А через 2 роки Полтавській облавтотрест мав 2 транспортні контори: Полтавську і Лубенську, загалом 21 вантажний автомобіль та 1 автобус.
Було підготовлено понад 600 водіїв. У 1955 році до складу Полтавського облавтотресту влився Полтавський облавтотрест Міністерства заготівель СРСР «Союззаготтранс». А в 1964 році — трест автомобільного транспорту і авторемонтних підприємств раднаргоспу Полтавського економічного адміністративного району «Полтававтопромтрест».
Облавторест було перейменовано на Полтавський виробничий обласний трест автомобільного транспорту. З липня 1986 року — він став полтавським територіально-виробничим об’єднанням автомобільного транспорту.
1972 року в області налічувалося 46 528 автомобілів, з них 24 999 — вантажних, 13 812 — легкових, 1846 автобусів; 247 автогосподарств. Перевезено 106 888 тисяч тон вантажів.
У 1989 році — 176 352 автомобілі, з них: 23 102 вантажних, 121 0 34 легкових, 4799 автобусів. І з’явилися автомобілі індивідуального користування — всього 117 487. Перевезено 237,6 млн тон вантажів, 211,6 млн пасажирів. Найбільші автовокзали розташовувалися у Полтаві, Кременчуці, Лубнах, Гадячі, Миргороді, Зінькові, Пирятині, Кобеляках, Карлівці та Хоролі.
