Смарт-сіті по-полтавськи: інноваційні цифрові рішення в управлінні міською інфраструктурою

Смарт-сіті Полтава — це вже не лише концепція «міста у смартфоні», а набір цифрових інструментів, які поступово змінюють взаємодію мешканців, міських служб та влади. Карта проблем, дані про рух громадського транспорту, геопортал, електронні сервіси та цифрові канали звернень дозволяють працювати з міською інфраструктурою не тільки через паперові документи чи телефонні заявки, а й за допомогою даних. Далі на poltava-future.

Ідея цифрової Полтави почала системно формуватися ще в межах проєкту Poltava Smart City, для якого у 2019 році розробили концепцію інформаційної екосистеми та мобільний застосунок e-Poltava. Тепер місто дивиться на цей досвід ширше: smart city — це не один застосунок, а спосіб організувати управління містом так, щоб інформація швидше надходила до відповідальних служб, а мешканці могли безпосередньо впливати на те, як місто бачить і розв’язує свої проблеми.

Від концепції Poltava Smart City до цифрового управління

Ідея цифрової Полтави почала формуватися у 2019 році, коли громадська організація «Інститут аналітики та адвокації» ініціювала створення інформаційної екосистеми Poltava Smart City. Проєкт мав об’єднати мешканців, міські служби та владу в одному цифровому середовищі. Для його розроблення організація залучила грантову підтримку Нідерландів у розмірі 2 млн грн, а до роботи над концепцією долучили представників влади, громадськості та бізнесу. У червні 2020 року Полтавська міська рада затвердила концепцію Poltava Smart City як основу для розвитку цифрових сервісів і сучасного муніципального управління.

Задум полягав не просто у створенні ще одного міського сайту чи мобільного застосунку. Poltava Smart City розглядали як інформаційну екосистему, яка мала спростити комунікацію мешканців із владою та комунальними службами, забезпечити доступ до міських сервісів і використовувати цифрові дані в управлінні. Одним із перших практичних інструментів став e-Poltava — мобільний застосунок і вебсистема з ідеєю «міста у смартфоні». Серед запланованих можливостей були кабінет мешканця, карта проблем міста, інформація про транспорт, електронні послуги та інші сервіси.

У вересні 2020 року e-Poltava офіційно презентували як програмний комплекс, що складався з трьох пов’язаних частин: мобільного застосунку для мешканців, електронних кабінетів комунальних установ і порталу управління. Для міських служб це означало можливість отримувати та опрацьовувати звернення онлайн, а для мешканців — повідомляти про проблеми міської інфраструктури через цифровий канал.

У вересні 2023 року Poltava Smart City призупинив роботу після завершення грантового фінансування. Розробник припинив обслуговування системи, а застосунок зник з App Store та Google Play. Водночас система мала бути передана місту на баланс, але цього не відбулося через юридичні та організаційні неузгодженості.

Втім, цей досвід важливий для Полтави навіть незалежно від подальшої долі самого e-Poltava. Проєкт показав, що цифровізація міського управління потребує не лише зручного інтерфейсу для мешканця, а й змін усередині самої системи: відповідальних служб, електронної обробки заявок, обміну даними та зрозумілого маршруту від повідомлення про проблему до її вирішення.

Карта проблем: як мешканець допомагає місту бачити інфраструктуру

Один із найпомітніших сучасних кроків Полтави до цифрового управління — інтерактивна карта проблем міста служби 15-80, яка повноцінно запрацювала в липні 2026 року. Її принцип відрізняється від звичного телефонного звернення: інформація про несправність одразу отримує конкретну географічну точку, опис і, за потреби, фотографію. У результаті звернення мешканця стає не просто повідомленням для комунальної служби, а структурованими даними про стан міської інфраструктури.

Механізм розрахований на повсякденні ситуації: яму на дорозі, відкритий люк, аварію мережі, невивезене сміття чи іншу проблему. Мешканець позначає її місце на карті, додає короткий опис і фотографії. Після модерації інформація з’являється на публічній карті, а заявка отримує статус: «Очікує виконання», «У роботі» або «Виконано». На карті також можна побачити відповідального виконавця та встановлений строк. Таким чином, людина отримує можливість не лише повідомити про проблему, а й перевірити, що з нею відбувається далі.

Для міського управління цінність такого підходу полягає саме в геоприв’язаних даних. Окреме повідомлення про яму чи несправний ліхтар дає інформацію про одну проблему. Сотні таких звернень уже дозволяють бачити закономірності: які території потребують більшої уваги, які типи несправностей повторюються та які служби мають найбільше навантаження. Дані можна використовувати не лише для реагування на вже виниклі проблеми, а й для планування роботи комунальних підприємств.

Карта проблем пов’язана із системою оперативного контролю звернень (ОКС), яка також запрацювала влітку 2026 року. Вона дає змогу міським службам контролювати проходження звернення та його статус — від моменту реєстрації й визначення виконавця до виконання або фіксації проблемної ситуації. Для керівництва це означає можливість бачити не тільки кількість заявок, а й те, як підрозділи реагують на них та де виникають затримки.

При цьому цифрова карта не скасовує звичайних каналів звернення — її цінність в іншому. Вона робить процес більш прозорим і вимірюваним: проблема має координати, відповідального виконавця, статус і строк виконання. Для мешканця це відповідь на питання «що сталося з моїм зверненням?», а для міської влади — масив даних, який можна використовувати для контролю та планування.

Саме тут найкраще видно практичний сенс смарт-сіті Полтава. Цифровізація міської інфраструктури починається не з самого факту появи онлайн-сервісу, а з перетворення повсякденних повідомлень мешканців на дані, з якими можуть працювати міські служби.

Громадський транспорт у цифровому місті

Транспортна сфера — одна з тих, де цифровізація Полтави вже безпосередньо відчутна для мешканців. Пасажир дедалі рідше залежить лише від паперового розкладу або необхідності мати готівку для оплати проїзду. GPS-моніторинг, мобільні навігаційні сервіси, електронні табло, транспортні картки та цифрові способи оплати поступово формують іншу модель користування громадським транспортом — засновану на даних.

Найпомітніший для пасажира приклад — відстеження транспорту в реальному часі. GPS-обладнання, встановлене на міських автобусах і тролейбусах, передає інформацію про їхнє місцеперебування, а сервіс EasyWay відображає ці дані на карті. Якщо раніше пасажир міг лише приблизно оцінити час очікування, то тепер він бачить, де перебуває потрібний транспорт і як він рухається маршрутом. Додатковим джерелом інформації є електронні табло на зупинках, які показують очікуваний час прибуття транспорту.

Для мешканця це насамперед зручність, але для міста GPS-дані мають ширше значення. Вони створюють цифрову інформацію про фактичний рух транспортних засобів, яку можна використовувати для контролю маршрутів, аналізу роботи мережі та подальшого планування. Тобто GPS поступово перетворюється з технології, яка просто показує автобус на карті, на джерело даних для управління транспортною системою.

Другий напрям — цифровізація оплати. У Полтаві працюють транспортні картки, а у 2026 році запроваджено єдиний тарифний пакет «Гаманець», який можна використовувати для оплати поїздок у комунальному транспорті та в приватних перевізників. Такий формат спрощує користування громадським транспортом і поступово зменшує залежність системи від готівкових розрахунків. Паралельно місто продовжує впровадження електронного квитка та соціальних карток для пільгових категорій. Повний перехід системи оплати на стаціонарне обладнання планують завершити до осені 2027 року.

Водночас цифровізація не усуває всіх проблем транспортної системи. Частина маршрутів приватних перевізників може мати неповні або недостатньо зручні для користувача дані, а впровадження електронного квитка потребує часу. Проте саме громадський транспорт добре показує, як працює смарт-сіті Полтава на практиці: GPS дає інформацію про рух, цифрові сервіси передають її пасажиру, електронна оплата формує дані про поїздки, а структуровані розклади створюють основу для подальшої інтеграції транспортної системи.

Геопортал, містобудівні дані та цифрова карта Полтави

Окрім карти проблем і цифровізації громадського транспорту, смарт-сіті Полтава розвивається через відкриті дані та геоінформаційні сервіси. Вони менш помітні у повсякденному житті, ніж мобільний додаток чи GPS-карта автобусів, але саме такі інструменти створюють інформаційну основу для управління територією. Розумне місто потребує не тільки сервісів для мешканців, а й актуальних даних про те, як влаштована сама громада.

Одним із важливих кроків 2026 року стало відновлення публічного доступу до геопорталу містобудівного кадастру Полтави. Після початку повномасштабного вторгнення його роботу для широкого доступу обмежили з міркувань безпеки, а у квітні 2026 року портал знову відкрили. На ньому можна переглядати різні інформаційні шари, зокрема дані про тимчасові споруди, будівельні паспорти, містобудівні умови та обмеження, зони охорони культурної спадщини, межі громади й окремі відомості про безбар’єрність.

Практичне значення такого ресурсу полягає в тому, що містобудівна інформація отримує конкретну географічну прив’язку. Мешканець може не просто знайти документ, а подивитися, до якої території він належить. Це допомагає краще розуміти зміни у своєму районі, перевіряти інформацію про об’єкти та бачити містобудівні рішення без необхідності щоразу звертатися до міських установ. Для фахівців та бізнесу геопортал є ще важливішим: просторові дані можна використовувати під час аналізу територій і планування розвитку.

У перспективі набір інформації має розширюватися. Зокрема, планується додати карту рекламних конструкцій, дані для якої має надати КП «Полтава-Сервіс». Такий шар дозволить бачити розміщення зовнішньої реклами на карті та зіставляти її з інформацією міста. Це приклад того, як геоінформаційна система може використовуватися не лише для містобудування, а й для контролю за окремими видами міської інфраструктури.

Інший важливий напрям — відкриті дані Полтавської міської ради. На окремому порталі публікуються набори даних про структуру виконавчих органів, рішення міської ради, перевізників, розклади тролейбусів, електронні петиції та іншу інформацію. Паралельно мешканцям доступні електронні петиції, карта сміттєвих майданчиків і сервіс перевірки паркувальних штрафів. Для пересічного користувача це може виглядати як набір невеликих сервісів, але разом вони формують цифровий інформаційний шар міста.

Водночас саме тут добре видно головну проблему цифровізації Полтави: наявність даних ще не означає їхню якість і корисність. Незалежні оцінювання прозорості міста вказували на застарілі набори, проблеми з актуальністю окремої інформації та недостатньо зручну організацію доступу до даних. Тому наступний етап має полягати не тільки у створенні нових порталів і карт, а й у регулярному оновленні інформації, переході до структурованих форматів та інтеграції різних наборів між собою.

Саме якість даних визначатиме, наскільки цифрові інструменти будуть корисними для міста. Геопортал показує, де розташований об’єкт, відкриті дані — що про нього відомо, а інтегровані системи можуть допомогти зрозуміти, як він пов’язаний з іншими процесами. Тому для Полтави smart city — це вже не питання кількості окремих електронних сервісів. Наступний крок полягає в тому, щоб зробити міські дані актуальними, відкритими та придатними для спільного використання — мешканцями, бізнесом, фахівцями та самою міською владою.

Електронні сервіси, відкриті дані та наступний рівень смарт-Полтави

Карта проблем, GPS-відстеження транспорту, геопортал, відкриті дані та електронні сервіси вже формують окремі елементи цифрової Полтави. Наступний крок — об’єднати їх у єдину екосистему, щоб мешканцям не доводилося користуватися десятком різних систем, а міські служби могли спільно працювати з даними.

Саме на це спрямований проєкт «Полтава Цифрова», який розробляє відділ цифрового розвитку та цифровізації. У 2027 році планують створити MVP — базову версію платформи, а у 2028-му — повноцінний реліз із 25 модулями. Під час розроблення враховують досвід Poltava Smart City та e-Poltava, зокрема проблеми з підтримкою системи, актуальністю даних та її інтеграцією в роботу міста.

Майбутня екосистема має поєднати електронні послуги, відкриті дані, міську геоінформаційну систему, онлайн-звернення та електронний документообіг. Паралельно розвивається ГІС громади: вже формуються інформаційні шари, зокрема щодо культурної спадщини та міських вивісок, а надалі передбачена інтеграція з державними геопорталами.

Цифровізація стосується і роботи міських установ. Для ЦНАПу планують CRM-систему з модулем штучного інтелекту, який допомагатиме адміністраторам опрацьовувати звернення. Система оперативного контролю, запущена влітку 2026 року, вже дає змогу відстежувати статуси заявок, контролювати прострочені звернення та отримувати управлінську аналітику. На сайті міської ради також розвиваються єдиний розділ електронних сервісів, консультації E-DEM, можливість додавати файли до звернень і пошук нормативних документів.

Для мешканця результат має бути простим: в одному цифровому середовищі можна буде повідомити про проблему, перевірити її статус, знайти інформацію про транспорт, скористатися електронною послугою, переглянути відкриті дані чи рішення міської ради. Водночас досвід e-Poltava показує, що самого запуску недостатньо — потрібні постійне фінансування, відповідальні за систему, актуальні дані та технічна підтримка. Якщо «Полтава Цифрова» забезпечить реальну інтеграцію всіх даних, Полтава зможе перейти від набору окремих цифрових інструментів до цілісної системи управління містом.

Джерела:

Як працює активне шумозаглушення в AirPods

Історія розвитку IT-факультету «Полтавської політехніки імені Юрія Кондратюка»

«IT Аутсорс» Полтава: комплексна IT‑підтримка для бізнесу та економія до 30 %

«ІРТ-Полтава»: як регіональний телеканал перетворився на медіаплатформу впливу

«Інтелектуальний сервіс»: як полтавська IT-група змінює цифрову бухгалтерію та бізнес-процеси в Україні