Понеділок, 16 Листопада, 2026

Урбаністичний феномен Круглої площі: як формувався класицистичний ансамбль серця Полтави

Кожен, хто хоча б раз побував у центрі Полтави, потрапляв у простір, який буквально диктує власний ритм прогулянки. Ідеальне коло площі, від якого розходяться вісім вулиць, формує унікальне середовище. Саме через це яскравою пам’яткою вважають архітектурний ансамбль Круглої площі Полтави у самому центрі міста. Це рідкісний приклад цілісного класицистичного ансамблю, якого немає в більшості українських міст. Детальніше про урбаністичний феномен Круглої площі можна прочитати на сайті poltava-future.

Історія Круглої площі

Історія площі бере початок у XIX столітті. Архітектурний план забудови вперше з’явився в 1803 році. Його розробили у зв’язку з перетворенням Полтави на губернський центр. Будівництво площі почалося в 1805 році за кошти Семена Кочубея. Місцем обрали територію, де знаходився базар. Спершу звели Полтавський поштамт, а потім добудовували Будинок дворянського зібрання і будівлю губернських присутствених місць. Однією з найголовніших споруд був Кадетський корпус. Усі ці пам’ятки належать до провідного на той час стилю класицизму.

З роками площу впорядковували, а у середині XIX століття створили клумби й висадили багато дерев та рослин. Первинний вигляд парку зберігався до Другої світової війни, під час якої споруди були пошкоджені. Новою розбудовою займався український майстер Лев Вайнгорт. Завдяки його багаторічному досвіду та таланту всі будівлі площі відновили досить швидко.

Варто зазначити, що архітектурна особливість ансамблю полягає в тому, що споруди не копіюють одна одну, проте підпорядковуються спільним правилам композиції. Вони мають стримані фасади, симетричне розташування вікон, високі цокольні поверхи, колонні портики та трикутні фронтони. Проте відмінності в розмірах і декорі відображали призначення будівель та статус установ. Наприклад, будинок губернських присутствених місць, де у сучасності працює виконавчий комітет Полтавської міської ради, вирізняється виразним шестиколонним портиком. Будинок Дворянського зібрання відомий містянам як будівля кінотеатру імені Івана Котляревського.

Величні споруди ансамблю

Ансамбль Круглої площі вважається найціннішою частиною архітектурної та містобудівної спадщини міста Полтави. Він є композиційним центром і символом міста. Розбудова периметра тривала з 1805 до 1811 року за типовими проєктами, які адаптував до полтавського рельєфу губернський архітектор Михайло Амвросимов.

Серед споруд ансамблю треба виділити такі:

  • Будинок генерал-губернатора. Адміністративно-житлова споруда, яку передбачили початковим планом площі. Будинок органічно доповнюють в’їзні брами на територію садиби, кожна з яких є тридільною, з широким прямокутним проїздом.
  • Будинок цивільного губернатора. У сучасності адміністративна будівля зберігає характерні риси класицистичної архітектури. Вона формує північно-східний фронт забудови Круглої площі.
  • Будинок віцегубернатора. Історична споруда, що у сучасності використовується як житловий будинок. Архітектурні форми стримані, майже без декору. Це єдина будівля ансамблю Круглої площі, яка на фасаді не має колонного портика.
  • Будинок губернських присутствених місць. Займає всю ділянку східного фронту забудови Круглої площі між вулицями Монастирською і Соборності. Тут міститься Виконавчий комітет Полтавської міської ради.
  • Будинок Дворянського зібрання. Вишукана споруда з парадними залами для балів і з’їздів), яка додавала адміністративному центру світського шарму. У сучасності в будівлі розташований кінотеатр імені Івана Котляревського
  • Будинок Малоросійського поштамту. Симетричні будівлі, що обслуговували поштовий зв’язок величезної губернії. У радянський період будівлю поштамту перебудували. У сучасності це Мала академія мистецтв.
  • Будинок Полтавського Петровського кадетського корпусу. Найбільша споруда ансамблю, що своїм масивним об’ємом домінує в забудові. Його збудували на північному боці площі у 1834–1841 роках.
  • Будинок зв’язку. Споруда займає південний фронт забудови Круглої площі між вулицями 1100-річчя Полтави й В’ячеслава Чорновола. Під час Другої світової війни ця частина площі зазнала найбільших руйнувань, тому у повоєнний період вирішили не відновлювати будівлі в їхньому первісному вигляді, а збудувати нову споруду, використовуючи частково збережені капітальні стіни обгорілих будинків. З побудовою цього будинку виправили дисгармонійні моменти загальної композиції та завершили архітектурний ансамбль.

Композиція локації

Важливе місце у композиції Круглої площі належить Монументу Слави. Він розміщений у центрі площі й замикає перспективу восьми вулиць. Його спорудили до 100-річчя перемоги Полтавської битви 1709 року. Історичні відомості свідчать, що на початку XVIII століття поблизу Круглої площі був захисний вал фортеці з воротами до передмістя. Саме навпроти них навесні 1709 року збудували шведське фортифікаційне укріплення “Еллербург”, щоб блокувати виїзд з міста. До забудови початку XIX століття полтавці тут пасли худобу.

У сучасності пам’ятник є дворівневим п’єдесталом, який виготовили з місцевого граніту. Верхню частину споруди увінчали бронзовим з позолотою орлом, у кігтях якого блискавки, а в дзьобі — лавровий вінок. Спершу пам’ятник оточили чавунною огорожею, а потім поступово висаджували дерева. Так сформувався Корпусний сад — зелена зона, яка стала одним із найулюбленіших місць відпочинку полтавців. Відвідувачі гуляють алеями, бачать Монумент Слави зблизька та роздивляються історичні фасади, що оточують паркову територію. Об’єкт є пам’яткою монументального мистецтва національного значення.

Відбудова після війни та сучасне значення

Під час Другої світової війни ансамбль площі в Полтаві було майже повністю зруйновано. Від будинків залишилися лише коробки, адже все інше знищила пожежа. Після вигнання нацистських окупантів із міста у вересні 1943 року оголосили конкурс на реконструкцію площі. Багато проєктів пропонували знести ансамбль і збудувати сучасну споруду у стилі сталінського ампіру. У деяких проєктах пропонували зробити площу квадратною і залишити лише монумент Слави. Проте переміг проєкт групи полтавських архітекторів під керівництвом Лева Вайнгорта й Дмитра Литвинцева, який пропонував відреставрувати весь класицистичний ансамбль, додавши втрачені будівлі у тій самій стилістиці. Проєкт реалізували протягом 1945–1963 років.

У 2008–2009 роках до 300-річчя Полтавської битви транспортна розв’язка Круглої площі була реконструйована. Побудували зручні підземні переходи до Корпусного саду з боку вулиць 1100-річчя Полтави та Соборності. Також створили сучасний підземний торгівельно-розважальний комплекс “Злато місто”, який став новим архітектурним акцентом площі.

Підсумкова таблиця архітектурних особливостей ансамблю

Архітектурний елементХарактеристика
ПлануванняІдеальне коло діаметром близько 345 метрів із вісьмома радіальними вулицями, що розходяться променями
ЗабудоваСиметричне розташування споруд навколо площі
ФасадиСтримане оздоблення та чіткі пропорції
Центральна композиціяМонумент Слави, який замикає візуальну перспективу всіх восьми вулиць
ОзелененняКорпусний сад з алеями

Отже, Кругла площа — це пам’ятка містобудування національного значення і єдиний повністю завершений ансамбль губернського класицизму. Для Полтави це частина історичної пам’яті та впізнаваного образу міста. 

Використані джерела:

Latest Posts

...