Вівторок, 17 Листопада, 2026

Як будинок губернського земства у Полтаві вплинув на формування самобутнього українського модерну

У центрі Полтави стоїть будівля, яку місцеві жителі називають просто Краєзнавчим музеєм, але саме вона стала початком цілого архітектурного напряму. Це колишній будинок Полтавського губернського земства, де у сучасності розташований Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського. Його незвичний силует, високий дах, вишукана кераміка та декоративні деталі стали ознаками українського архітектурного модерну. Детальніше про український модерн у Полтаві можна прочитати на сайті poltava-future.

Як у Полтаві з’явився новий архітектурний стиль

Історія архітектурного символу Полтави розпочалася наприкінці XIX — на початку XX століття, коли місто розвивалося як культурний центр губернії. Губернське земство потребувало приміщення для роботи, тому з’явилася ідея спорудження великої громадської будівлі. Перше приміщення Полтавського губернського земства збудували у 1874 році. Проєкт у стилі італійського неоренесансу розробляв харківський архітектор Федір Ниценко. Проте мала будівля швидко перестала відповідати потребам відомства. Новий варіант пропонував місцевий архітектор Олександр Ширшов, наприкінці 1902 року його затвердили, але після критики художників до роботи над коригуванням залучили київського архітектора Володимира Ніколаєва. Однак мешканці міста і художники, зокрема Сергій Васильківський і Опанас Сластіон, наполягали на тому, щоб будівля відображала і місцеві традиції.

У 1903 році було оголошено конкурс на новий проєкт з урахуванням того, що будівля вже зведена до рівня підвіконь першого поверху, тобто планування не можна було суттєво змінювати. Врешті перемога дісталася проєкту тридцятирічного харківського архітектора та живописця Василя Кричевського. Талановитий митець пропонував забути про імперські стандарти й звернутися до витоків української народної архітектури. Він звертався до вивчення форм будови старих козацьких церков та селянських хат на Полтавщині. Також цікавився різьбленням, бо хотів перенести форми на громадську будівлю. Кричевський зосередився на будові фасадів і дахів. Він хотів, щоб високий дах нагадував традиційні українські хати. Стіни фасадів облицювали керамічною плиткою.

Будівництво тривало з 1903 до 1908 року. Художник Сергій Васильківський пізніше залишив свій відгук, назвавши споруду “дім як грім”, бо вона дуже відрізнялася від усього, що тоді будували в губернських містах. Саме так будинок земства став зразком українського архітектурного модерну. Цей напрям пізніше поширився далеко за межі Полтави.

Ось коротке та насичене відео про появу цього унікального стилю:

Робота Василя Кричевського

Ім’я Василя Кричевського тісно пов’язане з архітектурною історією Полтави. Він був помічником міського архітектора Альфреда Шпігеля, в бібліотеці якого вивчав роботи англійських мистецтвознавців. Потім він 10 років працював у бюро Олексія Бекетова, а 1902 року Кричевський долучився до підготовчої комісії XI Всеросійського археологічного з’їзду в Харкові. Для етнографічної виставки збудував типову селянську хату Слобожанщини.

У роботі архітектора важливу роль в оздобленні фасадів та інтер’єрів відіграла кераміка, яку виготовляли майстри гончарного осередку в Опішні. На стінах будівлі з’явилися панно з рослинними орнаментами, “дерево життя” та герби повітів Полтавської губернії. Вражав і парадний вестибюль, а велика зала засідань із розписами Сергія Васильківського та Миколи Самокиша, різьблені дерев’яні балки та вишукані люстри, створили атмосферу справжнього витвору українського мистецтва.

Так архітектуру забудови пов’язали з місцевими ремеслами навколишніх сіл і містечок. Будинок земства став прикладом того, як культурна спадщина перетворюється на частину міського простору.

Характерні риси українського модерну у забудовах Полтави

Успіх будинку губернського земства започаткував новий стиль, який знавці архітектури пізніше назвали “українським архітектурним модерном” або “полтавським стилем”. Його характеризують взаємодією між народними мотивами та модерними формами. Архітектори використовували традиційні українські орнаменти, декоративні елементи, а також місцеві матеріали, підкреслюючи зв’язок з українською культурною спадщиною. Цей стиль став важливим етапом у розвитку національної архітектури, адже демонструє прагнення до самобутності та національної ідентичності.

Місцеві архітектори та замовники почали активно впроваджувати ідеї Кричевського у проєктування шкіл, лікарень, банків та приватних особняків по всій Полтавщині. Цей напрям відрізнявся не сліпим копіюванням фольклору, а вмілим поєднанням сучасних інженерних конструкцій (залізобетону, металу, великих віконних прорізів) із національним декором.

Прогулюючись вулицями Полтави, пам’ятки українського модерну легко впізнати. Варто звертати увагу на такі елементи:

  • Прорізи прямокутної форми зі зрізаними верхніми кутами. Вікна та двері зі скошеними верхніми кутами, які стали візитівкою полтавської школи зодчества.
  • Полив’яна кераміка. Яскраві керамічні вставки, розетки та фризи з народними орнаментами, які надавали фасадам святковості.
  • Високі ламані дахи із заломами. Складні покрівлі з карнизами, черепичне покриття, ідеї яких переосмислили й запозичили з архітектури козацького бароко.
  • Ковані металеві елементи. Ажурні решітки балконів, козирки над входами та флюгери з рослинними мотивами.
  • Поєднання цегли та тиньку. Різна фактура стін, де червона або жовта цегла комбінується зі світлими потинькованими частинами.

Такі елементи з’являлися в земських школах за проєктами Опанаса Сластіона, у житлових і громадських будівлях. Полтава отримала впізнаваний архітектурний стиль, який відрізняється від імперського вигляду інших губернських центрів.

Сучасне значення

З плином часу роль споруди змінилася, але її культурне значення залишилося. Під час Другої світової війни 1943 року нацистські окупанти підпалили пограбовану будівлю, а пожежа знищила десятки тисяч музейних предметів. У 1950-х розпочали відбудову, а у 1964 році завершили, зберігши основні форми (хоча колір даху й деякі деталі переробили).

Фото: vue.gov.ua

На жаль, у сучасності частина будівель у стилі українського модерну в Полтаві перебуває в занедбаному стані. Архітектори та громадські організації працюють над збереженням спадщини, проводячи реставраційні роботи та популяризуючи значення українського модерну в історії архітектури.

Будинок земства — важлива архітектурна пам’ятка Полтави. Він розташований на площі Конституції, 2, і має статус пам’ятки архітектури національного значення. Перед відвідуванням варто врахувати актуальну інформацію, адже на офіційному сайті музею зазначають, що заклад тимчасово зачинений на реставрацію.

Підсумкова таблиця сучасного значення пам’ятки архітектури

Що варто знатиДеталіЗначення для Полтави
Роки будівництва1903—1908Початок українського модерну
Автор проєктуВасиль КричевськийТворець стилю
Характерні елементиВисокий дах, майоліка, керамічний декор, орнаменти, художні розписиПоєднання традицій і новаторства
Сучасне призначенняПолтавський краєзнавчий музей імені Василя КричевськогоЗбереження спадщини
ВпливШколи, громадські будівлі губерніїФормування самобутнього вигляду міста

Отже, розвиток українського модерну у Полтаві пов’язаний з будинком губернського земства. Саме він став знаковим взірцем самобутнього стилю міста й важливим етапом у формуванні національної ідентичності. Збереження таких об’єктів є дуже важливою роботою, щоб передати наступним поколінням багатство української архітектурної спадщини.

Використані джерела:

Latest Posts

...