Лише якихось 200 років тому вуличне освітлення у Полтаві було вкрай обмеженим або й зовсім відсутнім. Тільки на деяких центральних вулицях встановлювалися олійні чи смоляні ліхтарі. При цьому більша частина міста залишалася у темряві, яку розганяли лише місяць і зорі. Історія появи та розвитку вуличного освітлення у Полтаві — це розповідь про те, як місто поступово змінювалося, стаючи безпечнішим і затишнішим для своїх мешканців. Далі на poltava-future.
Трохи про історію вуличних ліхтарів
Потреба в освітленні виникла одночасно зі зростанням міст та розвитком торговельних і культурних центрів. Життя без вуличного освітлення було вкрай незручним. Вечірні прогулянки, походи до магазину чи повернення додому в умовах кромішньої темряви перетворювалися на справжнє випробування. Без світла вулиці міст ставали небезпечними: зростала ймовірність крадіжок, нападів і нещасних випадків.
Перша майже повноцінна система вуличного освітлення з’явилася ще на початку XV століття в Англії. Тодішній мер розпорядився розвішувати на вулицях ліхтарі з масляними ґнотами, аби хоч трохи розсіювати темряву та зробити життя містян безпечнішим. Ідея швидко вийшла за межі Англії та була підхоплена у Франції, де її дещо модифікували. Жителі мали виставляти світильники у вікна, щоб освітлювати вулицю в темну пору доби. Такий підхід не лише покращував видимість, а й дисциплінував населення, спонукаючи людей дбати про доброустрій міста.
У 1667 році король Людовік XIV видав спеціальний указ, що зобов’язував владу Парижа організувати повноцінне вуличне освітлення. Світло від таких пристроїв було слабким, адже використовували звичайні свічки й олію, але ці заходи зробили столицю Франції «світлішим» містом. Указ мав також соціально-правову мету: зменшити злочинність, полегшити патрулювання та створити безпечне й комфортне міське середовище. Саме завдяки таким реформам Людовіка XIV назвали «королем-сонцем», а період його правління — «блискучим».
Справжній прорив у вуличному освітленні стався у XIX столітті з появою газових ліхтарів. Спершу нововведення зустріли з насмішкою та недовірою. Так, письменник Вальтер Скотт у листі до друга згадував про «божевільного, який хоче освітлювати місто димом». Однак газове освітлення довело свою ефективність — воно давало значно більше світла, працювало стабільніше й охоплювало більші ділянки вулиць.
Цікаво, що за однією з версій перша система вуличного освітлення була створена у XVII столітті в Амстердамі місцевими пожежниками. Проєкт передбачав встановлення майже трьох тисяч олійних ліхтарів, якими користувалися аж до 1840 року. Усі пристрої були сконструйовані власними силами, без сторонньої допомоги, що свідчить про високу інженерну винахідливість міських майстрів того часу.
Можна сказати, що становлення вуличного освітлення відбувалося у кілька етапів: від перших примітивних олійних і свічкових ліхтарів до газових та електричних систем, які забезпечили безпеку й комфорт міського населення. Цей історичний досвід показав, що грамотна організація освітлення — це не лише технічна потреба, а й важливий елемент міської політики, безпеки та соціальної інфраструктури.
Перші електролампочки у Полтаві
Близько 140 років тому на вулицях Полтави засвітилися перші електролампочки, що стало важливою віхою у розвитку міської інфраструктури. До кінця XIX століття місто освітлювалося переважно газовими та гасовими ліхтарями, а будинки — свічками, каганцями та гасовими лампами. Ці джерела світла були незручними у використанні, пожежонебезпечними й досить дорогими. Потреба у безпечнішому, яскравішому та економнішому освітленні сприяла зростанню інтересу до електроосвітлення.
Перша згадка про електричні ліхтарі у Полтаві трапляється у журналі «Електричество», де зазначено, що у 1881 році такі ліхтарі вже були встановлені у містах Петербурзі, Москві, Гатчині, Києві, Архангельську та Полтаві. Електроенергію подавала електромагнітна машина Грама, яка живила електродугові лампи, розроблені відомими винахідниками того часу: Павлом Яблочковим, Карлом Сіменсом та Йоганном Гальске.
Документи Полтавського обласного архіву підтверджують, що у 1888 році товариство «Штраус і Савицький» відкрило у Полтаві першу електростанцію. Її потужність становила 30 кінських сил, і працювала вона на паровому локомобілі. Електростанція розташовувалася у дворі родини Варшавських, на перехресті провулка Карпового (сучасного провулка Романа Шухевича) та вулиці Олександрівської (сучасної вулиці Соборності). Вона забезпечувала електроенергією вулицю Олександрівську, навчальні заклади та будівлю «Гранд Готелю» на розі вулиць Кобеляцької та Олександрівської (нині — вулиць Європейської та Соборності).
Стаціонарну, більш потужну електростанцію збудували у 1900 році на вулиці Гоголя, 20. Вона постачала електроенергію до драматичного театру та вуличних ліхтарів, розширюючи зони освітлення та підвищуючи безпеку міських вулиць.
Цікаво, що до 1917 року на всій Полтавщині електроенергія була доступна лише у п’яти населених пунктах: Полтаві, Лубнах, Котельві, Кременчуці та Диканьці (у палаці Кочубея). Поява електролампочок у цих містах стала символом технологічного прогресу та першим кроком до масового використання електроенергії в регіоні.
Як з’явилося повноцінне вуличне освітлення у Полтаві?
У Російській імперії перші стаціонарні вуличні ліхтарі з’явилися лише на початку XVIII століття. В Україні передовим досвідом відзначалися такі міста, як Харків, Одеса, Київ і навіть Чернігів. Цікаво, що Катеринослав (сучасний Дніпро) став відомий тим, що для освітлення громадських просторів там відмовилися від гасу, використовуючи свічки, сало й олію, а згодом поступово перейшли на гас, газ і електрику. Ліхтарі працювали за спеціальним графіком, що враховував захід і схід сонця, а також фазу Місяця, і обслуговувалися ліхтарниками.
Зовнішнє електричне освітлення Полтави з’явилося близько ста років тому. Як повідомляла газета «Полтавский вестник» 22 лютого 1904 року, на електричне освітлення міських вулиць у попередньому році було виділено 2 000 рублів, але фактично витрати становили 3 000 рублів — приблизно 100 рублів на кожен ліхтар. Тоді на вулицях міста працювало 30 електричних ліхтарів.
Зі зростанням міста зростала і потреба у зовнішньому освітленні. Рішенням обласної ради № 449 від 15 жовтня 1962 року у Полтаві заснували контору «Полтавасвітло». Згодом, за наказами міністра комунального господарства УРСР та Полтавського обласного відділу комунального господарства, у 1963 році створили міську контору «Міськсвітло» для обслуговування електричних мереж вуличного освітлення.
Наприкінці 1963 року підприємство «Міськсвітло» обслуговувало 4 800 ліхтарів, з яких 3 800 працювали з лампами розжарювання, а 1 000 — з люмінесцентними. Загальна встановлена потужність усіх ліхтарів сягала 600 кВт. Центральні вулиці переважно освітлювалися люмінесцентними лампами. У конторі працювало 20 співробітників, а автотранспорт для обслуговування зовнішнього освітлення залучали від сторонніх підприємств.
Крім вуличних ліхтарів, «Міськсвітло» відповідало за світлофори, рекламу та міську ілюмінацію. Із зростанням міста збільшувався обсяг робіт і кількість ліхтарів, а разом із цим — і роль підприємства в підтриманні міської інфраструктури.
Сучасне вуличне освітлення у Полтаві та перспективи розвитку
У XXI столітті Полтава може похвалитися розвиненою системою вуличного освітлення, яка забезпечує безпеку та комфорт мешканців і гостей міста. Основу світлового господарства становлять сучасні енергоощадні технології — світлодіодні та люмінесцентні лампи, а також частково натрієві й металогалогенні світильники. Центральні вулиці, сквери, пішохідні зони та великі транспортні магістралі міста освітлюються автоматично з урахуванням часу доби та інтенсивності руху.
Останніми роками місто активно впроваджує автоматизовані системи керування освітленням. Сенсорні та програмовані контролери дозволяють регулювати яскравість ламп, знижувати споживання енергії в нічні години та оперативно виявляти несправності. Такий підхід робить вуличне освітлення більш економічним та екологічним.
Особливу увагу приділяють освітленню нових житлових мікрорайонів і реконструйованих вулиць. Встановлюються декоративні ліхтарі та архітектурна підсвітка історичних будівель, що робить нічний вигляд Полтави привабливим для туристів і містян.
У 2024 році комунальне підприємство електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» виконало значний обсяг робіт: встановило нові ліхтарі та замінило лампи на майже 250 вулицях і провулках Полтави, а також у десятках сіл громади. Керівник підприємства Руслан Решетило повідомив, що за програмою ЖКГ на 2024 рік було передбачено фінансування в розмірі 39 млн 570 тис. гривень. Ці кошти використовувалися не лише для заміни ламп і встановлення нових ліхтарів, а й для загального утримання та ремонту електромереж зовнішнього освітлення.
Що стосується подальшого фінансування, то на 2025 рік у програмі ЖКГ заплановано 40 млн гривень, частину яких буде спрямовано на оновлення та обслуговування вуличного освітлення, зокрема на аварійні та поточні ремонти мережі.
Перспективи розвитку міської системи освітлення пов’язані з впровадженням «розумних» технологій: дистанційне керування, інтеграція з міськими відеокамерами та датчиками руху, використання сонячних панелей і накопичувачів енергії. Такі нововведення дозволять не лише підвищити рівень безпеки й зручності, а й скоротити витрати міського бюджету на електроенергію, підтримуючи екологічну стійкість.
Вуличне освітлення у Полтаві пройшло довгий шлях — від олійних ліхтарів XVIII століття до сучасних енергоефективних систем, що продовжують удосконалюватися й створюють комфортне середовище для мешканців міста.
Джерела: