П’ятниця, 29 Березня, 2024

історія селища Нові Санжари , яке коронавірус прославив на всю країну

За Богдана Хмельницького тут селись втікачі з Правобережжя, а за наших часів втікачі з Уханю. У 2020 році селище опинилося у центрі всеукраїнського скандалу. Саме в місцевий санаторій евакуйовували українців з китайського Уханю, де в той час спалахнула епідемія коронавірусу. Але не коронавірусом єдиним відомі Нові Санжари. А чим саме, з’ясовуємо у нашому матеріалі на сайті poltava-future.

Як утворились Нові Санжари та хто їх населяв 

Старые Санжары. - Украина > Полтавская область > Новые Санжары -  ЭтоРетро.ru - старые фото городов

 Вперше так званий “Санжаров” згадується в історичних джерелах 1636 року. На карті Гійома де Боплана уже вказано населений пункт Санжарів Новий (2-а чверть XVII століття). 

Згодом населений пункт входив до Черкаського старосту. Але в середині XVII століття Нові Санжари ще були, очевидно, невеликим поселенням, бо серед 19 міст і містечок Полтавського полку, занесених у реєстр 1649-го року, вони не вказувались.

Значним поселенням Новий Санджай став при Богдані Хмельницькому, який універсалами від 1650 і 1651 років дозволив утікачам з Правобережної України селитися на землях, що належали до гетьманської булави. 

У 1653 році згадується слобідка Нові Санжари у складі Полтавського полку. А після Переяславської ради 1654 року в Нових Санжарах присягали отаман, писар, війт, 101 козак і 50 міщан. 

У 1661-1663 роках Нові Санжари і Новосанжарська сотня входили до Кременчуцького полку. Згодом стали місцем боротьби різних старшинських угрупувань. Нові Санжари були значним центром чинбарства. Один з найзаселеніших районів  селища до цього часу називається шевським. У зоні бойових дій поселення опинилося під час Північної війни 1700 -1721 років. 

Козаки Новосанжарської сотні брали участь у боротьбі проти шведських інтервентів. Навесні 1709 року шведи захопили містечко і розмістити тут свій гарнізон. У ньому перебували прибічники Івана Мазепи і кошового отамана Костя Гордієнка. Саме через Нові Санжари відступали рештки розбитої шведської армії 1709 року.

У 1760 році гетьман Лівобережної України Кирило Розумовський віддав містечко у спадкове і довічне володіння графа Воронцова. У 1763 році Нові Санжари стають сотенним містом Новосанжарської сотні Полтавського полку, віднесеного до Новоросійської губернії. Тоді ж воно переведене в ранг повітового міста з утворенням пікінерського полку. 

У 1796-1802 роках входить до Малоросійської, а з 1802 — до Полтавської губернії. На той час діяли дерев’яна Архангел-Михайлівська, Успенська, Миколаївська і Троїцька церкви. 

Життя міста у ХІХ-ХХ століттях

На початку ХІХ століття містечко числилося в основному козацьким населенням. Всього було 3919 жителів, з них 158 кріпаків. У нових Санжарах проходили 4 ярмарки на рік. Здавна існувала козацька школа. 1839 року замість неї відкрита церковнопарафіяльна. 

За переписом 1859 року у нових Санжарах Кобеляцького повіту — 560 дворів та 3634 жителі. На кінець ХІХ століття в містечку діяло 2 невеликих воскових заводи, 31 цегельний, 6 шкіряних, кілька олійниць, кузень, бондарних, чинбарських і кравецьких майстерень. У 1894 році функціонувало земське училище, церковнопарафіяльна школа, поштово-телеграфне відділення. Щоденно проходили базари.

 На початку ХХ століття у місті проживав 5201 мешканець. Тоді ж діяло 5 церков, мурована Олександро-Невська і дерев’яна Архангело-Михайлівська, Миколаївська, Троїцька та Успенська. Всі в одному зв’язку з дзвіницями. При кожній із них були невеликі церковні бібліотеки і церковнопарафіяльні школи, один лікар, один фельдшер, приватна аптека та шпиталь.

Селище за радянської влади

1918 року у Нових Санжарах проголошено радянську владу. Наприкінці березня цього ж року містечко захопили німецько-австрійські окупанти. Було створено повстанський загін, який діяв рік. 

Після відновлення радянської влади створена Новосанжарська сільська та власна ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. З 1923 року Нові Санжари стали центром однойменного району Полтавського округу. На той час в місті проживали 4133 жителі. 

З липня 1925 року Нові Санжари віднесено до категорії селищ міського типу. У 20-х роках ХХ століття тут діяло 886 господарств. Створена промислова артіль та артіль вишивальниць, об’єднання “Кредиткустар” на базі якого 1927 року організована кооперативно-промислова артіль. Згодом з неї виділилися меблевий, бондарний і клеєварний цехи, з яких утворилась окрема промартіль. 

З лютого 1932 року до вересня 1937 року Нові Санжари та Новосанжарський район знаходиться у складі Харківської, а з 1937— Полтавської області. Перед війною тут проживали 4739 мешканців. 

У переддень Другої світової війни у селищі працювали: районобуткомбінат, харчокомбінат, маслозавод, вальцовий млин, олійниця, 3 промартіліі, шкірзавод та цегельний завод. Була відкрита лікарня з поліклінічним відділенням, аптека, 2 середні школи, клуб на 350 місць та бібліотека. Діяв робітфак. 

Війна та відбудова селища

У період німецько-фашистської окупації гітлерівці стратили 5 мешканців, вивезли на примусові роботи до Німеччини 85, спалили 134 житлових будинки, зруйнували млин, промислові артілі, цегельний завод, МТС та маслозавод. Близько півтори тисячі новосанжарців воювали на фронтах Другої світової війни, з яких 400 загинуло. Післявоєнна відбудова була дуже продуктивною в місті. Відновлювалися артілі, деякі з них об’єдналися у великий колгосп, у 1960 році утворена деревообробна фабрика. 1957 року створена контора глибокого буріння, яка стала найбільшим промисловим підприємством району. 

Через 2 роки вступило в дію Зачепилівське нафтогазове родовище, у селищі також працювали Новосанжарська автотракторна колона, управління зрошувальних систем, біофабрика, спеціалізована майстерня по обладнанню бурякозбиральних комплексів тамгичкозбиральних машин для всієї області, спеціалізоване автопідприємство “Полтаваагропромтранс”, міжгосподарська пересувна механізована колона, харчосмакова фабрика, хлібокомбінат, молокозавод Кобилянського молочноконсервного комбінату, меблевий цех Полтавської фабрики “Реммеблі”, цех Кременчуцького виробничого об’єднання “Полтавадерев”, промкомбінат, шкірзавод, Новосанжарське виробництво фабрики “Полтавчанка”. Вироби промартілі місцевих вишивальниць експонувалися на виставках у Парижі, Брюсселі, відзначалися  на виставках у Києві, Москві та інших.

Як виглядали Нові Санжари в другій половині ХХ століття

У Нових Санжарах другої половини ХХ століття діяли лісомеліоративна станція, міжрайонна коконосушильна база, Ветсанутильзавод, в селищі був район вузол зв’язку, телеграф, відділення держбанку, автостанція, середня школа, на її базі — середня очно-заочна вечірня школа, музична школа. 

Наприкінці 60-х — на початку 70-х на базі мінеральних джерел почав діяти бальнеологічний санаторій Київського військового округу, з грудня 1945 року — бальнеологічний санаторій. 

У селищі функціонували будинок відпочинку “Ворскла”, турбаза “Нові Санжари”, 6 піонерських таборів, центральна районна лікарня, поліклініка, тубдиспансер, санепідемстанція, аптека, кінотеатр “Санжари” із залом на 600 місць, центральна районна бібліотека та дитяча бібліотека, будинок піонерів, парк культури і відпочинку, стадіон, історико-краєзнавчий музей на громадських засадах.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.